Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. До початку знаменитої ігрової виставки Electronic Entertainment Expo 2017 залишилося трохи більше тижня. А поки вона ще не настала, ми довго думали над об’єктом цього огляду та вирішили присвятити всю вашу увагу останній номерній частині серії Assassin's Creed. Тож, пані та панове, зустрічайте нашого гостя Assassin's Creed IV: Black Flag – це комп’ютерна гра в жанрі Action-adventure, Stealth розроблена зусиллями канадської студії Ubisoft Montreal та видана французькою компанією Ubisoft двадцять дев’ятого жовтня 2013 року на Xbox 360 та Playstation 3.
 Релізу версії для персональних комп’ютерів довелося чекати трошечки менше місяця, точніше до двадцять першого листопада цього ж року. Сюжетні події гри розгортаються через деякий час після фіналу Assassin’s Creed III та майже відразу презентують декілька діючих героїв. В теперішньому часі це – новий співробітник Abstergo Industries, який не так давно заключив трудовий договір та прибув до нового офісу в Монреалі для участі в дослідницькій програмі корпорації. Сказати про нього більше нічого - ні імені, ні якоїсь передісторії, ні мотивації чи чітко вираженого характеру у нього немає.
 Він така собі пустка чи дрібничка, називайте як хочете, та присутній в грі лише, щоб дістатися до робочого місця. Звісно, граючи за нього, ви зустрінете декілька знайомих персонажів та зламаєте пару десятків комп’ютерів, серверів та систем спостереження - хоч якесь різноманіття, але на більше можете не розраховувати. Набагато цікавішим є той персонаж, чию історію ви будете бачити, підключившись до Анімусу. І цього разу сценаристи вирішили презентувати нам Едварда Джеймса Кенуея - особистість вельми суперечливу.
 Цей самолюбивий і гоноровий англійський молодик ніколи не був у захваті від фермерської роботи на плантаціях, полюбляв жити на широку ногу, пропиваючи майже всі свої заощадження, розгулюючи у сумнівних компаніях та не раз вступаючи у кулачні бійки. Він мріяв про розкішне життя, смачну їжу та різноманітні банкети, великий маєток з купою прислуги та незліченні статки, з якими можна жити не турбуючись ні про що до кінця своїх днів. Але за що б містер Кенуей не брався, нічого путнього з цього в кінці-кінців не виходило.
 Єдиною людиною, хто насправді вірив у нього та підтримував, незважаючи на усі прикрі ситуації чи багаточисленні дорікання, була його дружина - Керолайн Скотт. На дворі саме був початок XVIII століття, знаменита Війні за іспанську спадщину стрімко набирала обертів. Тоді ж Едвард почув звістку про можливість піти разом з каперським флотом у Вест-Індію та непогано заробити на сутичках з іспанцями у ролі найманця. Після недовгих роздумів наш самовпевнений герой захотів довести, можливо самому собі та й іншим, що він багато на що здатний і прийняв рішення спробувати вхопити вдачу за хвіст, ігноруючи прохання своєї другої половинки залишитися вдома.
 Давши обіцянку дружині повернутися рівно через рік, Кенуей відправився у подорож до Ямайки, де і став частиною команди одного з кораблів під прапором Британії. І якщо спочатку задавалося, що його мрія нарешті здійснилася, то потім все, як зажди, пішло шкереберть. Не встиг юний моряк й півроку походити з командою у каперські походи, як вже на початку 1713 року між країнами-учасниками конфлікту був підписаний Утрехтський мирний договір. Як наслідок, величезна кількість каперських капітанів разом з командами залишилися без роботи, оскільки державі у них вже не було жодної потреби.
 Та ж сама доля чекала й на головного героя історії. Повертатися з пустими руками додому Едвард не хотів, тож як і більшість осіб вибирав для себе альтернативу – піратство. Отже, вступивши до команди однієї з реквізованих шхун, він, як прийнято казати, пустився с повна жити життям морського розбійника та джентльмена удачі. Так продовжувалося, аж до 1715 року, поки новоспечений флібустьєр ледь не потрапив на корм рибам. Все розпочалося з атаки на декілька невеликих купецьких суден поблизу одного з островів, але на подив усіх, замість бажаної здобичі на місці піратську шхуну чекав військовий фрегат.
 Завдяки старанням команди, морський бій з ворожим кораблем було виграно, але, незважаючи на цей радісний факт, капітан загинув під час битви, а пороховий погріб вибухнув, забравши усіх, окрім головного героя, на той світ. На щастя, Едвард виплутався з цієї прикрої ситуації цілим і неушкодженим, успішно діставшись до берегу. Окрім нього вцілів один з пасажирів ворожого корабля – Дункан Уолпол, якому виявляється потрібно, найшвидше дістатися у Гавану. Ось таке знайомство двох персонажів є сюжетною зав’язкою історії.
 Якщо ви очікуєте від сюжету класичного протистояння двох фракцій, як це було у попередніх частинах серії, то гра може вас трошечки розчарувати. Протягом проходження сюжетної лінії містер Кенуей офіційно побуває в лавах Ордену Тамлієрів і також зустрінеться з представниками гільдії Вбивць. Але, незважаючи на ці факти, слід зрозуміти одне - він в першу чергу пірат та його зовсім не цікавлять масштабні плани чи високі ідеали представників обох сторін конфлікту, точніше кажучи, йому просто начхати на все це - на бажання тамплієрів контролювати увесь світ чи на боротьбу ассассінів заради миру й свободи.
 Єдиною цінністю для нього були, є й залишатимуться гроші і лише гроші - чим більше, тим краще. А тепер ми переходимо до огляду гемплейних особливості даного проекту. Відразу скажемо, що гемплей у останній номерній грі серії змінився суттєво і першим, що кидається у очі – це масштабний відкритий світ. І це не просто декілька клаптиків землі, як було колись, цього разу на вас чекатимуть водні простори Атлантичного океану, а саме відоме багатьом Карибське море. Окрім вже описаної раніше Гавани, головний герой побуває у найбільшому місті острова Ямайка – Кінгстоні та, як слід насолодиться усіма принадами знаменитого притулку для піратів – Нассау, додайте до цього ще пару десятків невеликих островів та перед вами постане повна картина ігрового світу.
 Подорожувати усіма цими місцями Едвард буде не сам, а, як справжній пірат, на власному кораблі з вірною командою та першим помічником - Адевале. Цей бриг, названий в честь представника сімейства пернатих "Jackdaw" і люб’язно запозичений у іспанців, не один раз витягне вас з багатьох скрутних ситуацій та стане вірною домівкою на довгий час. На ньому Кенуей буде ходити морськими просторами та час від часу грабувати різні судна у пошуках цінностей, захоплювати ворожі форти. Гра жодним чином не обмежує вас, хочете – проходьте виключно сюжетну лінію або навпаки досліджуйте довколишній світ, грабуйте плантації, беріть на абордаж торгівельні шхуни, військові бриги, лінійні кораблі.
 Якщо вистачить сил, можна спробувати напасти на величезний Man O' War і зірвати куш, але захоплюватися цим не варто, оскільки мисливці на піратів не сплять та готові взятися за діло будь-якої миті. Головне заздалегідь оцінювати власні шанси, адже йти непідготованим у битву означає, що ваша посудина ризикує стати кормом для риб вже через декілька ворожих залпів. Особливо яскравими і пам’ятними стануть битви з, так званими, легендарними кораблями, відразу скажемо, що перемогти їх в бою буде справжньою морокою навіть для дуже досвідченого капітана.
 Більшість награбованих ресурсів використовуються по різному, залізо, деревина, шовк йдуть на поліпшення корабля: укріплюйте обшивку, встановлюйте більше гармат, корабельний таран, мортири, фальконети збільшуйте кількість місць для команди та об’єм трюму. Ром разом з цукром навпаки лише для продажу. І раз ми розпочали говорити про систему поліпшення, скажемо декілька слів про апдейти самого Едварда. Цього разу розробники застосували знайому багатьом систему із Far Cry 3.
 Спочатку перед вами постає завдання розпочати сезон полювання на представників місцевої фауни, а, набравши достатньо шкір екзотичних тварин, відкриється доступ до крафтингу необхідних речей. Майструйте собі додаткові кобури для пістолетів, елементи захисту для підвищення максимального рівня здоров’я головного героя, більш місткі сумки для збільшення кількості димових бомб та дротиків. Одною з інновацій цієї частини серії стала механіка полювання на морських тварин, для цього на кораблі знаходиться купа гарпунів та невеликий човник.
 Якщо ви завжди мріяли зловити на гачок кита, косатку чи велику зубасту білу акулу, нарешті така можливість існує. Значним переробкам піддався відкритий світ гри, тепер знамениті вежі чи правильніше сказати точки огляду, які в той час були відмітною рисою всіх проектів серії Assassin's Creed, отримали нову функцію – fast travel. Це в декілька разів спростило переміщення ігровим світом, адже не треба було витрачати багато часу й йти до бажаної цілі за три дев’ять земель, достатньо всього раз клікнути на карті і вже за пару секунд дістатися до пункту призначення.
 Несподіваним додатком для усіх дослідників є невелика інформаційна дошка, що відображала наявні активності на кожній з нових локацій: кількість скринь зі скарбами, точки огляду, представники локальної фауни, наявність контрактів та інших колекційних предметів, з яких особливо хочеться виділити "Shanties". Гонитва за цими піратськими піснями з одного боку стане справжнім головним болем, а з іншого - вони прекрасно доповнюють атмосферу і не дають занудьгувати під час довгих морських переходів: "What’ll we do with a drunken sailor, Earl-aye in the morning?".
 Приємною дрібницею стали унікальні піратські скарби, мов у літературних творах. Спочатку слід було відшукати скелет мореплавця, якому не пощастило, і віднайти серед його залишків спеціальну мапу з великим червоним хрестом і координатами де на вас чекала добре схована у піску скриня. Ще однією новинкою гри є поява підводних місій з пошуку цінних ресурсів. Усе розпочиналося достатньо банально – діставшись місця корабельної аварії, Едвард занурювався під воду, використовуючи спеціальний водолазний дзвін, а далі події розгорталися набагато цікавіше.
 Через те, що в той час ні спеціальних окулярів, ні водолазних костюмів разом з кисневими балонами й близько не було, дослідження морського дна ставало досить складною задачею. І проблема не лише у тому, що кількість кисню обмежена, а ще у морських їжаках, медузах, муренах та акулах, які зовсім не проти поласувати щойно прибулим згори дайвером. Ігровий проект мав всього декілька недоліків. Серед них були традиційні технічні проблеми з анімацією та фізикою ігрових об’єктів. Звісно майже всі з них досить швидко виправили патчами, але корабель, котрий піднімається з морських глибин разом з командою запам’ятався мабуть усім.
 В цілому Assassin's Creed IV: Black Flag вийшов файним ігровим проектом та непоганим продовженням серії, про що в той час свідчили понад одинадцять мільйонів проданих копій. Результат говорить сам за себе, а ви, як кажуть, вирішуйте для себе самі, грати в цю гру чи ні. А ми, як завжди, бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
