|
Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд популярних ігрових проектів та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до безперечно найскандальнішої частини відомої серед багатьох гравців серії Assassin’s Creed. На момент анонсу в ході прес конференції Ubisoft під час виставки E3 2014 у Лос-Анджелесі презентація даної новинки викликала справжню бурю оплесків під знамениту цитату ведучої – Айши Тайлер: "That was awesome". І приводів для овацій насправді було чимало, оскільки на презентованому невеликому геймплейному фрагменті продемонстрували гру, яка зробила крок вперед у якісному плані.
 Оновлений ігровий двигун AnvilNext 2.0 вражав своїми можливостями: сотні NPC, що ходили собі по вулицях, повністю перероблена система фехтування та паркуру, абсолютно новий левел дизайн зі створенням реально існуючих архітектурних пам’яток та будівель в масштабі один до одного, а також кооперативний режим для чотирьох гравців. Можна було з впевненістю говорити, що серія з гордо піднятою головою крокувала у Next Gen. Судячи з маркетингових матеріалів, багаточисленних інтерв’ю розробників, в яких вони не раз наголошували на вище перераховані деталі, складалося враження, що дана частина серії виглядала місцями занадто амбіційною, немов справжня мрія для фанатів, котра от-от і стане реальністю.
 Сказати, що після такого анонсу тисячі, якщо не десятки тисяч гравців з нетерпінням чекали релізу, - це нічого не сказати. Якою ж гра вийшла насправді? На це питання ми зараз і спробуємо надати вам розгорнуту відповідь. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Assassin’s Creed: Unity – це комп’ютерна гра в жанрі Action-adventure, Stealth розроблена спільними зусиллями студій Ubisoft Montreal, Ubisoft Toronto, Ubisoft Singapore, Ubisoft Quebec, Ubisoft Shanghai, Ubisoft Kiev, Ubisoft Bucharest та видана при підтримці французької корпорації Ubisoft одинадцятого листопада 2014 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One.
 Цього разу сценаристи вирішили повністю сконцентруватися на сюжеті в минулому, майже повністю відкинувши на задній план лінію персонажів пов’язану з сучасним світом. За історичну епоху було обрано кінець XVIII століття, а місцем сюжетної історії нової частини серії стала батьківщина корпорації Ubisoft – Франція. Головним героєм гри є Арно Віктор Доріан – чоловік з зовсім непростою долею. У восьмирічному віці під час урочистого візиту до Версальського Палацу разом з батьком – Шарлем Доріаном, котрий був одним з представників аристократії та водночас майстром-ассассіном, молодий Арно познайомився з Елізою де ла Серр.
 Ця знакова подія у житті головного героя не пройшло для нього безслідно, оскільки буквально за кілька хвилин після зустрічі, він втратив найціннішу для себе людину та фактично залишився сиротою. На щастя, серед знервованого люду знайшовся один чоловік, який вирішив взяти під опіку нещасного і переляканого Арно. Ним виявився тато Елізи – сеньйор Француа де ла Серр, верховний магістр французької ланки ордену Тамплієрів. Йшли роки та малий Арно з плином часу перетворився на харизматичного юнака.
 Проживаючи у розкішному версальському маєтку разом з Елізою, він навчався різним наукам, фехтуванню та час від часу допомагав прислузі, але разом з цим були у нього і зовсім інші інтереси. Головний герой часто "спускав" гроші надані йому містером де ла Серром, граючи у карти, влаштовуючи бійки та шукаючи пригод на свою голову. Звісно таке безтурботне життя не могло постійно продовжуватися вічно для протагоніста та одного вечора Арно став свідком загибелі свого опікуна та потрапив до в’язниці, як головний підозрюваний.
 Після низки цих подій протагоніст вирішив не бігти від привидів минулого і, нарешті, розшукати вбивць власного батька та опікуна. Такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду технічних та геймплейних особливостей даного ігрового проекту. З технічної точки зору гра стала справжнім кроком в Next Gen завдяки абсолютній зміні ігрового двигуна, усі особливості якого ми описали раніше. З геймплейної точки зору розробники внесли до серії кілька кардинальних інновацій.
 Гейм дизайнери відмовилися від масштабних відкритих світів з морськими просторами і островами, притаманними попереднім іграм серії та зробили відкритий світ даної новинки більш компактним, скрупульозно відтворивши Париж та Версаль з реально існуючими архітектурними пам’ятками. Другою зміною стало поліпшення якості другорядних завдань, які місцями за степенем опрацьованості виявилися не гіршими за ті, що були представлені в основній сюжетній лінії. Крім вже знайомих доручень у стилі "піди туди – принеси це", окремо хочеться виділити завдання з розслідуванням вбивств з пошуком доказів та злочинців.
 Третьою інновацією стала поява кооперативного режиму для двох чи чотирьох гравців. Як кажуть, краплинка різноманіття, а приємно. Крім цього розробники повністю переробили систему налаштування персонажа, зробивши її максимально гнучкою, тепер ви могли без проблем адаптувати головного героя під власний стиль гри. Бажаєте собі майстра ассассіна, який може ефективно боротися з кількома супротивниками у відкритому бою – будь-ласка. Надаєте перевагу бою на дистанції – теж не біда, ось вам пістолети, мушкети, а також наручний арбалет зі звичайними і отруйними стрілами.
 Полюбляєте не попадатися супротивникам на очі, змішуватися з натовпом та усувати цілі прихованими клинками – навіть в цьому випадку для вас знайдеться кілька варіантів екіпірування. На жаль, були у гри у свій час і кілька суттєвих недоліків, котрі псували загальне враження від проходження сюжетної лінії. І першим з них став, м’яко кажучи, катастрофічний технічний стан проекту на момент релізу. Тоді успішно пройти гру від початку і до самого епілогу вдалося лише одиницям. Гравці стикнулися с багаточисленними багами і глюками.
 Тут слід почати довгий перелік проблем з NPC, які з’являлися з повітря і провалювалися крізь землю на вулицях, втрата текстур лиць у кат-сценах, котрі назавжди увійшли в історію Інтернету, проблеми з анімаціями паркуру, коли головний герой чіплявся руками за повітря, додайте до цього кепську оптимізацію з нестабільною частотою кадрів на персональних комп’ютерах та отримаєте зовсім скрутну картину. Ситуація була настільки поганою, що представникам студії довелося вибачатися перед фанатами серії за такий стан гри та навіть пропонувати тим, хто придбав її, альтернативні варіанти - інші ігри з власних лінійок.
 Складно сказати, які причини призвели до того, що даний ігровий проект опинився в такій ситуації. Можливо виною стали занадто масштабні амбіції розробників, занадто жорсткі часові рамки або намагання корпорації випустити дві гри серії за один рік - остаточної відповіді на це питання ми не маємо. Слід додати, що більшість технічних проблем розробники з часом полагодили патчами, але кардинально змінити ставлення критиків та фанатів серії їм не вдалося. Другим недоліком стала незручна система прогресії, зав’язана на поїнтах Helix, а не на звичному отримані досвіду.
 Справа в тому, що хтось з гейм дизайнерів вирішив обмежити базові можливості героя, зазвичай притаманні попереднім іграм серії. Іншими словами Арно не зможе відразу користуватися звичною вогнепальною зброєю, виконувати подвійне вбивство чи сідати на лавку, змішуючись з натовпом, без відкриття відповідних навичок у «дереві» прогресу. Чесно кажучи, виглядало таке рішення, як нонсенс, що викликало лише посмішку та незадоволення у гравців. Останнім невеликим геймплейним недоліком стала надмірна потужність вогнепальної зброї супротивників.
 Якщо в бою з кількома опонентами вам пощастило натрапити на офіцера з пістолетом чи солдата з мушкетом і на головному герої немає хоч якоїсь броні чи димових бомб, то вітаємо у 99% на вас чекає десинхронізація. Протагоніст миттю "відлітав" на той світ усього від одного отриманого пострілу. Погодимося, виглядало реалістично - від кулі далеко не втечеш, але з іншої сторони проходити деякі місії, особливо на ранніх стадіях гри, через цю невелику деталь було надзвичайно неприємно. В цілому Assassin’s Creed: Unity, зважаючи на перераховані вище причини, вийшов провальним.
 Як би розробники не старалися з імплементацією інновації, ясно одне - перший крок французів у Next Gen з тріском провалився і, на жаль, це факт. Підводячи підсумок, хочеться додати, що в результаті репутація та кредит довіри до корпорації Ubisoft, після релізу даної гри, сильно похитнулася навіть у очах хардкорних фанатів серії. Купувати цю гру чи ні, як завжди вирішувати вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
