Привіт усім фанатам коміксів, сьогодні на вас чекає огляд третьої по рахунку гри серії Batman. Ми ж знаємо, що ви скучили за цим серйозним та розсудливим вухастим детективом Готема, який наводить жах на всіх бандитів у місті. Тож, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Batman: Arkham Origins – це комп'ютерна гра в жанрі Action-Adventure, Stealth розроблена канадською студією WB Games Montréal та видана американською компанією Warner Bros. Interactive Entertainment при підтримці DC Comics двадцять п'ятого жовтня 2013 року на PC, PlayStation 3, Xbox 360 та Wii U. Ця частина серії позиціонує себе, як пріквел та розкриває історію перетворення молодого та амбіційного мільярдера – Брюса Уейна у видатного бійця з організованою злочинністю – Бетмена, одягнутого у знаменитий чорний костюм, іншими словами символу надії та справедливості Готему.
 Основні сюжетні події гри розгортаються за п'ять років до початку Batman: Arkham Asylum у ніч перед Різдвом. Складно в це повірити, але у цей святковий час один з впливових кримінальних босів Готему – Роман Сіоніс, більше відомий всім під прізвиськом "Black Mask", влаштовує напад на в'язницю "Blackgate Penitentiary". В силу цього молодий та відчайдушний Брюс вирішує пропустити святкову вечерю, заздалегідь приготовану йому дворецьким - Альфредом Пенніуортом та відправляється прямо в саме пекло.
 Незважаючи на усі зусилля та старання, Бетмену таки не вдається зупинити Чорну Маску, якому вдається успішно втілити свою операцію у життя та піти цілим та неушкодженим прямо з під носа головного героя. В результаті дій цього жорстокого злочинця гине комісар поліції – Лоуб, директор в'язниці - Мартін Джозеф дивом залишається в живих, а на волі опиняється декілька десятків ув'язнених. Але й це ще не все, вишенькою на торті стає знайдена Брюсом досить неприємна інформація про один невеликий контракт.
 Виявляється, що він став ходячою живою мішенню у костюмі Бетмена, адже сам Роман Сіоніс призначив за його голову винагороду у розмірі п'ятдесяти мільйонів доларів, а за виконання контракту взялися вісім найкращих найманих вбивць, що перебували в цей момент у Готем-сіті. Серед них є такі старі знайомі, як Killer Croc – напевно, ви ще не забули, як він дуже хотів поласувати головним героєм у своєму лігві під час подій Batman: Arkham Asylum; Флойд Лоутон aka Deadshot – ідеальний снайпер, здатний знищити свою жертву всього одним пострілом;
 Bane – цей велетень поки зовсім не схожий на ту гору м'язів наповнених веномом TN-1, яку ми звикли бачити, але цей факт не робить його менш безпечним при сутичках з головним героєм. Серед них є і новачки, яких ми раніше не бачили: першим з них буде Лестер Бачинськи або як він сам себе називає "Electrocutioner", в принципі його можна охарактеризувати однією влучною "Живи яскраво - помри молодим". Він часто полюбляє вихвалятися перед іншими, не робить жодних висновків з власних дій та старається показати усім власну крутизну час від часу вмикаючи шокові рукавички.
 Другим серед новачків є Слейд Вілсон більше відомий під прізвиськом "Deatstroke" – цей колишній боєць загону спеціального призначення є майстром ближнього бою з використанням холодної зброї та не поступається своїми вміннями та навичками самому головному героєві. Третім у цій не дуже приємній компанії головорізів є Гарфілд Ліннс або "Firefly" – скажений піроманіяк, оснащений реактивним ранцем та вогнеметом, готовий спалити половину міста разом з його жителями, лише б привернути увагу Бетмена.
 Четвертим найманим вбивцею серед новачків є Ларисса Діаз на прізвисько "Copperhead" - ця леді має видатну пластикою тіла, може виплутатися з будь-якої пастки та вбити свою жертву за кілька хвилин з допомогою надзвичайно сильної отрути, а точніше токсину нанесеного на її смертоносні кігті – достатньо лише одного порізу. Останньою, але не менш загадковою персоною є Шива – ця елегантна міс у чорному пальто зі своїм кодексом честі бездоганно поводитися з мечем та може стати справжньою загрозою для Бетмена у бою.
 Незважаючи на вмовляння Альфреда залишитися вдома, які він підкріплює тим, що наймані вбивці не знають хто ж насправді ховається під маскою Бетмена, Брюс таки вирішує вийти на вулиці, мотивуючи це тим, що не може наражати на небезпеку ні в чому невинних жителів міста. Ціллю номер один головного героя стає пошук свого замовника – такою є сюжетна зав'язка. Протягом проходження основного сюжету гри Брюс Уейн побуває в десятці складних ситуацій, які він повинен вирішувати самотужки, оскільки поки ще не має достатньо союзників у своїй благородній справі.
 Злочинці сприймають Бетмена, як простого месника в костюмі, що поодинці намагаються навести лад в місті тут і там. Більшість з них кепкують з нього, розповідаючи жарти своїм колегам, до того як отримають по пиці, а потім оговтаються з переламаними ребрами та вивихнутими кінцівками у реанімації. Поліція ж в свою чергу вважає Бетмена просто черговим клоуном в костюмі, якого треба якомога швидше запроторити за грати, обґрунтовуючи це тим, що від його дій постраждали не тільки десятки злочинців, а й багато співробітників правоохоронних органів міста.
 Окрім цього на вас чекають зустрічі з добре знайомими персонажами, які поки не стали такими, якими вони є у попередніх іграх серії. Наприклад, комісар-детектив Джеймс Гордон, що можливо залишається єдиним непідкупним полісменом відділу GCPD та з усіх сил старається розібратися з організованою злочинністю, незважаючи на те, що більшість його товаришів по службі загрузли по вуха в корупції та закривають на все очі в обмін на щомісячні "грошові винагороди" від лідерів злочинних банд.
 Його п'ятнадцятирічна донька Барбара, яка є талановитим хакером та старається якомога більше допомагати своєму батьку у розкритті його справ. Юна Харлін Квінзель, що працює психологом у в'язниці "Blackgate Penitentiary" та відповідальна за реабілітацію ув'язнених, проводячи з ними щоденні співбесіди та досліджуючи їхню мотивацію, характер та причини, чому вони стали такими, якими є на даний момент. І це лише декілька з перелічених персонажів, розробники добре попрацювали, адже приємно подивитися на життя героїв коміксів з іншого боку та побачити якими вони були до того моменту, коли вони стали тими, якими ми їх звикли сприймати.
 Тепер ми хочемо сказати декілька слів про сам Готем, адже саме місто стало більшим приблизно в півтора рази у порівнянні з попередніми іграми серії. Воно як і раніше поділено на декілька районів, але сценаристам гри прийшла в голову геніальна ідею розтягнути їх подалі один від одного та розташувавши між ними величезний міст, по якому вам декілька разів доведеться бігати, що трохи дратує. Але й тут розробники вийшли з цієї не дуже приємної ситуації додавши у гру функцію fast travel. Відтепер вам не потрібно бігти через все місто до бажаної цілі, адже на його території розташовано декілька телекомунікаційних веж, відкривши доступ до них у Бетмена з'явиться можливість викликати Batwing.
 З його допомогою можна буде за лічені секунди дістатися в будь-який район Готему або у Бет-печеру, в якій можна поспілкуватися з Альфредом, потренувати свої навички ближнього бою або просто перевести подих у перерві між сюжетними місіями. Приємно радує й те, що розробники не забули додати у гру крім основної сюжетної лінії декілька додаткових завдань. Крім вже звичних пошуків трофеїв, точніше сказати фізичних дисків з даними містера Едварда Нігми, на вас чекатиме зустріч з Джервісом Тетчом, який захопив собі у полон Алісу, знищення запасів зброї та наркотиків, що належали декільком злочинним угрупованням Готему та багато інших завдань.
 Персонально для нас найцікавішими з усіх побічних завдань стали розслідування вбивств. Прибувши на місце злочину, Бетмен може просканувати місцевість за допомогою режиму детектива, а потім, зібравши усі необхідні докази, реконструювати його за допомогою доповненої реальності, виявивши при цьому самого злочинця, якого потім треба знайти і залишити у без свідомому стані до приїзду поліції. Якщо розглядати ігровий процес, то слід сказати що він взагалі не змінився, розробники не стали чіпати тих механік, що файно працювали у попередніх іграх серії, а провели лише косметичні зміни, додавши до арсеналу головного героя декілька гаджетів.
 Серед новинок в знайдете Remote Claw, який дасть змогу спочатку відмітити два різних об'єкти, а потім одним натисканням кнопки притягнути їх один до одного. Concussion Detonator за допомогою якого можна оглушити одного або, якщо дуже пощастить, декількох супротивників, а потім швидко нейтралізувати їх поки вони приходять до тями. Але найкрутішим гаджетом серед новинок стануть шокові рукавички, які наш головний герой люб'язно позичить у Лестера Бачинськи. Спочатку вони заряджаються під час битви, а, накопивши достатньо енергії, можна миттєво активувати їх і влаштувати бандитам справжню шокову терапію.
 Ми ледь не забули сказати декілька слів про мультиплеєр, за який була відповідальна британська студія Splash Damage. На ваш вибір був вступ до лав спільників Джокера або найманців Бейна, адже між цими двома бандами вибухнула справжня війна. Матчі являли собою стандартні бої три на три, але з урахуванням того, що ще двом гравцям можна було взяти на себе роль Бетмена чи Робіна. Задача злочинців була простою – знищити якомога більше представників ворожої банди або захопити усі контрольні точки на карті, а Бетмена або Робіна – нейтралізувати якомога більше з них та накопичити достатньо очок героя.
 Інколи під час матчу можна було зіграти за самого Джокера та Бейна, якщо ви встигли добігти до відповідної точки першим. Команда, що досягала поставлених цілей швидше за всіх ставала переможцем в раунді. До цього додайте стандартне поліпшення зброї для більшості мультиплеєрних режимів, безліч предметів для кастомізації персонажа, спеціальні скриньки з бонусами. В цілому мультиплеєр вийшов непоганим, але достатньо швидко наскучив і вже через декілька тижнів зібрати повноцінне лобі з восьми гравців було досить складним завданням. В принципі на сьогоднішній день ситуація кардинально не змінилася.
 На нашу думку недоліків у цього ігрового проекту всього два і першим є зміна візуальної складової гри. Ви пам'ятаєте цей барвистий стиль коміксів шістдесятих, притаманний Batman: Arkham Asylum та Batman: Arkham City, де головний герой розгулював у своєму класичному костюмі? Так от в цій грі забутьте про нього, адже тепер візуальний стиль є більш похмурим та суворим, іншими словами, розробники відійшли від класики і зробили Бетмена, а також інших персонажів більш схожими на тих, що ми бачили у кіно-екранізаціях Темного Лицаря кінорежисера Крістофера Нолана.
 Недоліком під номером два є велика кількість глюків, що зустрілися нам під час проходження гри. Наприклад при битві з Killer Croc-ом у нас вилетів чорний екран, а при подальших перезавантаженнях гри зі супротивника почали пропадали текстури, а він сам то зникав, то знову з'являвся. До цього можна додати ще глюк з неможливістю допитувати останнього супротивника, через який потрібно завантажувати попередні сейви та застрягання деяких NPC у текстурах. Хтось з вас може сказати, що ці глюки не є критичними та гру можна пройти, особливо не акцентуючи на них увагу, і ми з цим погодимося. Але все-таки ці недоробки час від часу напружують нерви та не дають повністю насолодитися грою, що зовсім не йде їй на користь.
 В цілому Batman: Arkham Origins є непоганим ігровим проектом, незважаючи на перераховані вище мінуси, зі своєю достатньо цікавою історією та яскравими персонажами. Чи є ця гра гіршою за Batman: Arkham Asylum та Batman: Arkham City – на нашу думку, так, але назвати її провалом, непотребом чи сказати фразу: "У нас таке враження, що розробники зробили цю гру лише для викачування грошей з фанатів серії" буде недоречним. Чи варто витрачати на неї власний час та кошти – вирішуйте кожен для себе сам, а ми, як завжди побажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
