Привіт усім фанатам динамічних шутерів, як і обіцяли ми розпочинаємо огляд листопадових новинок ігрової індустрії. Темою сьогоднішнього випуску став ігровий проект, що зібрав рекордну кількість дизлайків в момент анонсу - більше трьох мільйонів. Як ви всі зрозуміли, зараз піде мова про нову частину культової серії Call of Duty. Тож, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Call of Duty: Infinite Warfare – це комп’ютерна гра в жанрі First-person shooter розроблена спільними зусиллями американських студій Infinity Ward, Raven Software, High Moon Studios та видана компанією Activision четвертого листопада 2016 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One.
 Вже з самого початку нас переносить у далеке-далеке майбутнє, де земляни виснажили усі корисні копалини та стратегічно важливі ресурси власної планети і були вимушені колонізувати космос. Науково-технічний прогрес не стояв на місці та вже через декілька років багаточисленні колонії розтягнулися по багатьом планетам Сонячної системи, починаючи від Меркурія та закінчуючи Плутоном. Гігантські космічні кораблі, що доставляли безліч вантажів назад до Землі, перелітаючи сотні тисяч кілометрів стали повсякденним явищем.
 Урядами багатьох країн було прийнято рішення створити єдину інтернаціональну організацію, котра б сумістила в собі економічну, політичну, наукову та багато інших галузей та гілок влади. Після запеклих переговорів на світ з'явився United Nations Space Alliance (UNSA), що став живим символом планети Земля та почав контролювати торгівлю, подорожі, ресурсне забезпечення та інші процеси космічних колоній. Окремо була створена військова організація Solar Associated Treaty Organization (SATO), котра виконувала охоронну функцію та приходила на допомогу учасникам альянсу для рішення локальних чи масштабних конфліктів.
 Звісно, не всі були у захваті від таких кардинальних змін і, як наслідок, з невеликої марсіанської колонії виросла досить потужна і радикально налаштована організація Settlement Defense Front (SDF). Представники цього руху відразу заявили про свої плани захопити більшість ресурсів Сонячної системи та знищити усіх учасників UNSA за будь-яку ціну - з цього розпочинається черговий масштабний військовий конфлікт. Ви виступаєте в ролі лейтенанта Рейеса – представника підрозділу Special Combat Air Recon (SCAR).
 Головний герой разом з знайомою дівчиною та водночас надзвичайно талановитим пілотом – Норою Салтер є членом команди космічного корабля SATO Retribution (SWC-141). Нам чомусь відразу згадався однойменний крузер ордену кривавих воронів з Warhammer 40,000: Dawn of War II — Chaos Rising. Тож, після чергового брифінгу наш зелений берет готується до святкування, адже на Землі проходить урочистий парад за участю багатьох військових суден. Як завжди нічого не віщувало біди, але раптом налагоджена система повітряної оборони дає збій і вже за лічені секунди до орбіти Землі телепортуються десятки крейсерів SDF.
 В результаті масштабної битви з усього земного флоту у відносній цілості і боєготовності залишається всього два космічні кораблі Retribution і Tigris. Головний герой дізнається, що в результаті усіх описаних вище подій капітан Фредерік Рейнс загинув в бою і тепер він займає пост головнокомандуючого, якому потрібно розбиратися у цій непростій ситуації. Сам сюжет налічує тридцять одну місію, протягом яких вас змусять літати вздовж і впоперек усієї Сонячної системи, даючи тут і там відсіч ворожим силам SDF.
 Загалом компанію можна пройти в середньому за сім або вісім годин, залежно від обраного рівня складності. Відразу видно, що розробники старалися, якомога більше урізноманітнити ігровий процес і це їм частково вдалося. В рамках одного завдання на вас можуть чекати стелс епізоди, запеклі бойові зіткнення з супротивниками та бої на винищувачах у відкритому космосі, що спершу дуже вражає. Але все-таки ігровий процес не зазнав кардинальних змін, порівняно з іншими частинами серії.
 Основними нововведеннями є біг по стінах та реактивний ранець, за допомогою якого можна швидко переміщуватися по рівню, але ми вже уявляємо, як фанати Titanfall і Titanfall 2 тихенько регочуть з цих "так званих інновацій". Як завжди вам доступний значний арсенал зброї: починаючи від футуристичних штурмових гвинтівок, пістолетів-кулеметів та автоматичних дробовиків, а закінчуючи важкими кулеметами та снайперськими гвинтівками. Крім цього головний герой може носити з собою декілька спеціальних гранат чи гаджетів, що неабияк допомагають у відкритому бою.
 Наприклад, гравітаційна граната буде підіймати ваших супротивників у повітря, роблячи їх абсолютно вразливими на декілька секунд, а невеликий робо-вибуховий павук буде самостійно відшукувати та знешкоджувати ворожих солдатів. Стануть у нагоді модуль зламу, за допомогою якого можна на короткий період часу взяти під контроль робота та зробити усім оточуючим неприємний сюрприз. Не будуть зайвими куленепробивний щит та персональний дрон підтримки, атакуючий недругів з повітря.
 Також хочеться сказати декілька слів про високоякісні CGI ролики, від чого складається таке враження, що під час деяких вставок переглядаєш кінофільм. Ви скажете нам, а що ж там з мультиплеєрним режимом? Тут слід сказати, що вас відразу приймають до спецпідрозділу Wolverines та дають змогу вибрати один з декількох доступних класів. А далі все стандартно, обирайте один з шести ігрових режимів і вперед у бій. Класична система прогресу, поліпшення зброї, глибока кастомізація персонажа і улюблених гвинтівок, а також різні скриньки з бонусами – все це там де й має бути.
 Цікавим нововведенням є те, що під час матчу залежно від класу обраного вами персонажа в певний момент стає доступна унікальна зброя. Наприклад, подвійні кулемети у робота чи пістолет, що дезінтегрує вашу ціль з одного пострілу. Ця зброя виглядає непогано, але використовувати їх можна лише декілька разів за весь матч. Останнім, але не менш захоплюючим є зомбі режим, який перенесе вас у парк розваг побудований в стилі сімдесятих-вісімдесятих років у США. Відбивайтеся від орд ходячих мерців, використовуючи різні бонуси, автоматичні турелі, гранати та багато інших приладів або проходьте різні випробування, заробляючи при цьому ще більше грошей для купівлі спеціальних карток та нової зброї.
 На превеликий жаль у гри є значні недоліки, які ми просто так не можемо обійти стороною. І першим на черзі є, як це не дивно, головний герой. Лейтенант Рейес є, відверто кажучи, слабо емоційним персонажем, за всю гру він ходить з одним і тим же образом обличчя, фактично не змінюючись. А деякі його дії по ходу сюжетної лінії викликають багато питань та дискредитують його, як головнокомандуючого. Хоч його образ місцями схожий на професійного військового, але йому взагалі не хочеться співпереживати.
 Проблемою номер два є слабка опрацьованість основних і другорядних персонажів. З усієї команди космічного корабля Retribution найкраще прописаним, як парадоксально це не звучало, є робот на ім'я Ітан. Який всією своєю поведінкою більше схожий на живу людину, аніж на тактичного бота під керуванням штучного інтелекту. До цього списку також можна додати знайому дівчину капітана – Нору та головнокомандуючого корпусу піхотинців – сержанта Усуфа Омара. Більшість інших персонажів не мають багато екранного часу та ви будете бачити їх лише декілька разів за всю гру.
 Наступну проблему в тому, що антагоніст гри, як персонаж історії, повністю не розкритий. Лідер SDF прекрасно зіграний талановитим британським актором Кітом Харінгтоном, відомим багатьом завдяки своїй ролі в Грі Престолів, постане перед вами вживу лише двічі за всю сюжетну компанію. Як розробникам вдалося змарнувати увесь потенціал героя, залишається для нас загадкою, але це просто жах. Ви ж вміли працювати з антигероями до цього, взяти хоча б, як приклад, Кевіна Спейсі у Call of Duty: Advanced Warfare.
 Останній недолік буде торкатися виключно мультиплеєрного режиму. І що ж тут такого скажете - наче все нормально, але ні. Ми не знаємо чому розробники вирішили розділити тих гравців, які придбали гру у steam та у windows store на два різні табори. Відтепер у кожного з них свій мультиплеєр. За даними сайту steamcharts.com можна побачити, що на даний момент пік онлайну становить трохи більше п’ятнадцяти тисяч гравців. Це досить мало у порівнянні з попередніми частинами серії. Іншими словами, якщо не будете грати в час пік, то ризикуєте застати ігрові лобі деяких режимів абсолютно порожніми.
 Звісно спочатку грати у командний Deathmatch цікаво, але згодом стає просто нудно, враховуючи невелику кількість доступних мап. Враховуючи конкуренцію з Titanfall 2 та Battlefield 1 ми не думаємо, що ситуація кардинально зміниться у майбутньому з випуском мультиплеєрних доповнень, але хтозна – усе може бути. В цілому Call of Duty: Infinite Warfare викликала у нас двоякі враження. З одного боку цей ігровий проект порадував нас кінематографічними роликами, динамічними наземними та космічними битвами, але з іншого боку це не відміняє вище описаних недоліків.
 Чи витрачати на нову частину культової серії кошти та час – думайте та вирішуйте самі. Хоча у нас немає сумнівів, що ця гра продасться стандартним тиражем у вісімнадцять чи двадцять мільйонів копій. Це ж Call of Duty і цим все сказано, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі і до зустрічі у наступному випуску!
|
