Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Сподіваємося, що ви всі файно відсвяткували новий рік та повернулися до роботи, а разом з вами й ми, готові й надалі радувати вас - наших читачів якісними рецензіями на старі і нові проекти ігрової індустрії. Не будемо більше затягувати вступ, так-би мовити, та перейдемо до сьогоднішнього огляду присвяченого відомий серії Call of Duty. Як вам відомо у 2016 році вона переживала не найкращий час, що яскраво продемонструвала Call of Duty: Infinite Warfare. Огляд на яку, до речі, вже присутній на сайті, якщо зацікавилися, то ласкаво просимо до архіву.
Тоді фанати й шанувальники серії дали чітко і ясно зрозуміти розробниками з Infinity Ward та видавцю, що вони, м’яко кажучи, за останні кілька років вже втомилися від усієї тієї футуристичної тематики далекого майбутнього, різноманітних роботів, аугментацій, космічних польотів, реактивних ранців і лазерних гвинтівок. Внаслідок такої соціальної реакції, минулу частину серії чекала рекордна кількість відшкодувань у магазинах цифрової дистрибюції, іншими словами, багато хто з фанатів повертав копію гри, не провівши в ній і пари годин.
Це, в свою чергу, призвело до того, що у комерційному плані продукт для розробників став невеликим, але все-таки, провалом, незважаючи на загальний обсяг успішно реалізованих копій. Це зовсім не сподобалося представникам із корпорації Activision, адже сукупні результати продажів на усіх трьох платформах скоріше за все виявилися нижчими за заплановані. Ні для кого не є секретом, що за цим закономірно послідкували масові звільнення співробітників разом з оперативним пошуком нового вектору розвитку.
Наступила інформаційна тиша, яка вмить розвіялася двадцять шостого квітня 2017 року – саме в цей день було продемонстровано перший ролик нової частини серії. Фанати, без перебільшення, були на сьомому небі від щастя, адже нарешті їх почули і це сталося - Call of Duty повернулася до своїх історичних витоків. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Call of Duty: WWII – це комп’ютерна гра в жанрі First-person shooter розроблена американською студією Sledgehammer Games та видана при підтримці корпорації Activision третього листопада 2017 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One.
Сюжетні події гри розгортаються у часи великої і жахливої Другої світової війни. Головним героєм гри є звичайний дев’ятнадцятирічний техаський парубок, точніше кажучи, рядовий - Рональд Деніелс на прізвисько "Ред", один з сотень тисяч добровольців, який відправився на війну проти нацистської Німеччини. Він разом з Робертом Цуссманом, Дрю Стайлзом, Френком Айелло є учасником першої піхотної дивізії Сполучених Штатів Америки та підпорядковується її командирам – сержанту Увільяму Пірсону і лейтенанту Джозефу Тернеру.
Цього разу новинка не може похизуватися таким різноманіттям сюжетних ліній, яке було притаманне оригінальній Call of Duty та Call of Duty 2, а пропонує ще раз пережити події всього однієї американської кампанії, добре відомої усім фанатам серії. Сюжетна лінія містить у собі одинадцять військових операцій та повністю присвячена подіям західного фронту, - починаючи з славнозвісної висадки військ на пляж Омаха шостого червня 1944 року на північному заході Франції та завершуючи штурмом мосту через Рейн сьомого березня 1945 року.
З сюжетною лінією начебто розібралися – надалі переходимо до огляду геймплейних особливостей даного ігрового проекту. Головне нововведеня гри, можна охарактеризувати однією влучною фразою: "Все нове - це добре забуте старе!". Можливо, комусь буде складно в це повірити, але розробники повністю відмовилися від однієї з ключових механік серії, запровадженої ще у далекому 2005 році з виходом Call of Duty 2, а саме - системи автоматичної регенерації здоров’я протагоніста. Привіт усім з початку двохтисячних від старих-добрих Call of Duty та Call of Duty: United Offensive.
Цікаво чи є серед вас ті, хто пам’ятає "health bar" у вигляді невеликої зеленої смужки в правому кутку екрану та аптечки схожі на зелені скриньки з червоним хрестом, які доводилося збирати? Тепер вас змушують діяти максимально обережно при усіх бойових зіткненнях з супротивниками, котрі стали максимально напруженими. Адже вже не вийде, як раніше, під час запеклої перестрілки просто тихенько відсидітися за укриттям і почекати пару секунд, поки з екрану зійде кривава пелена, а про Rambo стиль можете зразу забути.
Рівень здоров’я головного героя відновлюється тепер виключно за допомогою медичних ін’єкцій, але носити з собою дозволяється лише три пакунки. І раз ми вже почали говорити про нововведення, то сконцентруємо вашу увагу ще на одній інновації – взаємодії протагоніста з іншими учасниками піхотної дивізії. Відтепер напарники це не лише звичайні NPC, що будуть надавати вогневу підтримку, відстрілюючи нацистів поряд з вами, а й усіляко допомагатимуть під час бою за рахунок активних умінь.
При їхній активації, наприклад, той же Цуссман зможе поділитися з Рональдом зайвою аптечкою, Пірсон передасть дислокацію ворожих військ, помітивши наявних опонентів у бінокль, Тернер підкине кілька магазинів для основної зброї, поповнивши ваш боєзапас, Стайлз позичить пару осколкових і димових гранат, а Френк дасть димову шашку для виклику потужної артилерійської підтримки. Усі наявні вміння напарників перезавантажуються з часом, тож використовувати їх постійно не вийде.
Останньою невеликою новацією стала наявність на ігрових рівнях, так званих, героїчних вчинків – наприклад, витягнути пораненого товариша з під вогню супротивника чи змусити ворожих солдатів здатися у полон. Інших кардинальних гемплейних змін нами не було помічено, тож переходимо до огляду мультиплеєру. Більшість мультиплеєрних режимів залишилися без змін та не стануть сюрпризом для фанатів серії. Основними нововведеннями цього разу стали поява системи дивізій, одного єдиного "Штабу" та режиму "Війна", але до всього по черзі.
Розробники вирішили замінити знайому нам систему класів, повністю переробивши її. Цього разу на початку вам надається можливість вступити в одну з п’яти дивізій – піхотної, десантної, механізованої, стрілецької та експедиційної. Кожна з них має свою унікальну особливість, наприклад, вступ до останньої відкриє вам доступ до запальних патронів для дробовика. З поліпшенням рівня, вам відкриватиметься доступ до нових видів зброї, її модифікацій та програм базової підготовки. Далі переходимо до огляду "Штабу" - імпровізованої єдиної соціальної зони для усіх мультиплеєрних гравців, щось схоже ми вже бачили на фермі у Destiny 2.
Знаходячись у такому велетенському лобі гравці можуть взаємодіяти один з одним, тестувати наявні види зброї на стрільбищі та викликати, так званні, ящики постачання, вміст яких буде видно усім присутнім. Останньою новацією є поява режиму "Війна", хоча прихильники серії Battlefield сміються від такого нововведення, котре, правду кажучи, повністю копіює режим "Штурм" з Battlefield 1, лише поміщаючи його у менші масштаби мультиплеєрних мап сучасної Call of Duty. Також ледь не забули сказати кілька слів про зомбі режим, який є вельми непоганою розвагою на кілька вечорів у компанії друзів, але більшого від нього чекати не варто.
На жаль, у грі є кілька недоліків про які ми не станемо мовчати. І першим з них є нерівномірність сюжетного оповідання. Складається таке враження, що сценаристам не вистачило креативу, оскільки під час проходження сюжетної лінії вас неначе кидають із однієї крайності до іншої. В один момент ви можете насолоджуватися прекрасно поставленими, кінематографічними голлівудськими сценами, а в інші хочеться відверто зловити facepalm з криком: "Що за нісенітниця тут коїться?". Момент з броньованим потягом і легким однотонним Type 82 Kübelwagen, місія з поїздкою на M4 Sherman чи факт масової наявності у солдатів Вермахту на західному фронті радянських пістолетів-кулеметів ППШ-41 та гвинтівок СВТ-40, думаємо запам’ятається багатьом надовго.
Другою проблемою гри є те, що більшість сюжетних персонажів є неопрацьованими. Оскільки після проходження у пам’яті залишаться лише сам головний герой Деніелс, Роберт Цуссман та Увільям Пірсон, інших діючих лиць ви навіть і не згадаєте. Останнім, але не менш важливим мінусом притаманним виключно PC версії гри, є наявність у мультиплеєрих режимах гравців, що використовують заборонене програмне забезпечення. І хоч розробники активно намагаються боротися з ними, активно використовуючи банхаммер, поки загальна ситуація залишається неоднозначною.
В цілому Call of Duty: WWII вийшла непоганим ігровим проектом з великою кількістю плюсів та мінусів. Вона подарувала усім фанатам серії краплинку ностальгії, а розробникам і видавцю купу грошей. Якщо вірити заявам представників з Activision, то за перші п’ять днів з моменту релізу новинка встигла принести на банківські рахунки корпорації більш ніж п’ятсот мільйонів вічнозелених, що є просто чудовим результатом. Купувати цю гру чи ні, як завжди вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |