Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд популярних проектів ігрової індустрії та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до останньої частини знаменитої серії Crysis. Історія розробки тріквелу розпочинається через кілька місяців після релізу сіквелу. Відповідну рецензію на який ми в свій час вже написали, якщо зацікавилися, ласкаво просимо до архіву. На той момент, точніше кажучи, у 2011 році в надрах німецької студії велася робота над кількома новими IP, а також продовженням вже існуючих франшиз, серед яких знайшлося місце і заключній частині трилогії.
 Зовсім не дивно, що після успіху Crysis 2 фанати серії почали з нетерпінням чекати новин про наступну гру, але перші подробиці отримали лише на виставці E3 2012 у Лос-Анджелесі. Тоді гості конференції EA разом з анонсами таких тайтлів, як Dead Space 3, Medal of Honor: Warfighter, Need for Speed: Most Wanted, мали змогу споглядати короткий п’ятихвилинний трейлер довгоочікуваної новинки, яку представив сам Cevat Yerli. Разом з цим стало відомо про деякі особливості проекту, а також орієнтовну дату виходу.
 Можливо вас цікавить якою вийшла гра, після довгого двадцяти трьох місячного циклу розробки? На дане питання ми зараз постараємося дати максимально розгорнуту та аргументовану відповідь. Не будемо більше затягувати вступ, влаштовуйтесь зручніше та беріть з собою щось смачненьке, адже ми розпочинаємо наш огляд. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Crysis 3 – це комп’ютерна гра в жанрі First-person shooter розроблена спільними зусиллями Crytek Frankfurt, Crytek UK та видана при підтримці американської корпорації Electronic Arts дев’ятнадцятого лютого 2013 року на PC, Xbox 360 та PlayStation 3.
 Сюжетні події тріквелу розгортаються через двадцять чотири роки з моменту фіналу Crysis 2, так на дворі вже не 2023 рік, а навпаки 2047 і за цей час в світі гри сталося чимало цікавих подій. Відома усім фанатам багатомільйонна приватна військова корпорація C.E.L.L. (CryNet Enforcement & Local Logistics) не розпалася після успішного відбиття вторгнення цефів у Нью-Йорку. Навпаки, завдяки старанням підприємливої ради директорів, їм не лише вдалося приписати більшість досягнень військових армії США собі, а ще разом з цим побудувати величезний купол над вище зазначеним містом і відкрити абсолютно нову галузь діяльності – енергетичну.
 Складно у це повірити, але завдяки стараннями сценаристів та технологіям прибульців, за ці роки дана організація перетворилася на головного постачальника електроенергії у світі, затьмаривши навіть уряд Сполучених Штатів Америки. Вона являла собою такого собі мільярдера-монополіста, котрий жорстко контролював ринок та диктував власні умови усім своїм клієнтам, яких до того ж встигли розподілити на дві окремі категорії. До тих громадян, хто вчасно міг розраховуватися за енергетичні рахунки взагалі не було жодних питань, на усіх інших чекала зовсім неприємна доля.
 Представники C.E.L.L. швидко записували таких боржників у програму "Work Away Debt" та змушували відпрацювати борг на благо корпорації у надзвичайно важких умовах під пильним наглядом солдатів. Не дивно, що незабаром серед люду знайшлися й ті, хто вирішив боротися з гнітом корпорації, організувавши цілий повстанський рух. Науково-дослідницький відділ C.E.L.L. протягом цих двадцяти з гаком років також не сидів склавши руки та активно продовжував досліджувати технології прибульців.
 Крім цього керівництвом корпорації було прийнято рішення про розформування загонів спеціального призначення США. Внаслідок прийнятого рішення за короткий період часу силами корпорації було захоплено майже усіх володарів нанокостюмів та примусового позбавлено цього високотехнологічного вбрання. На жаль, успішно пройти цю процедуру і залишитися в живих пощастило лише одиницям, більшість загинуло від больового шоку. Можливо б така участь спіткала і головного героя гри, колишнього командира загону "Raptor" спецпідрозділу "Delta Force" - майора Лоуренса Барнса aka "Prophet", якби одного прекрасного вечора, його не витяг з полону його старий знайомий "Psycho".
 Майкл Сайкс разом з невеликим загоном повстанців проник на добре захищену базу та після успішного порятунку сповістив протагоністу чудову звістку. Виявляється, що він є останнім володарем нанокостюму та їхньою ключовою фігурою у боротьбі з силами корпорації. Такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду технічних і гемплейних особливостей даного ігрового проекту. З технічної точки зору у гри було все прекрасно, оскільки розробниками й надалі використовувався перевірений часом ігровий двигун CryEngine 3.
 Це, в свою чергу, означало, що до загальної якості картинки чи деталізації об’єктів не було взагалі жодних дорікань. З візуальної точки зору Crysis 3 виглядала просто прекрасно на усіх трьох платформах та неабияк заворожувала погляд файними пейзажами сонячного пост-апокаліптичного Нью-Йорку. Якщо ж брати до уваги геймплей даної новинки, то тут слід сказати, що розробники залишили більшість ключових елементів та механік без змін. Разом з цим знайшлося місце й кільком інноваціям, але до всього по черзі.
 Добре знайомий усім фанатам серії нанокостюм версії 2.0 крім звичних режимів роботи отримав на додачу ще кілька інструментів зламу електронних систем. У тріквелі головний герой має змогу дистанційно перепрограмовувати електронні оборонні системи супротивника, на кшталт автоматичних бойових турелей чи роботів, а також без будь-яких проблем отримувати доступ до зачинених схронів з припасами. Розробники повністю переробили систему поліпшення нанокостюму - якщо у попередній грі серії для відкриття поліпшень потрібно було збирати наночасточки з повержених прибульців, то у тріквелі доведеться шукати окремі модулі, за рахунок яких і проводиться подальший апдейт.
 Нікуди не поділася система модифікації зброї RIS (Rail Interface System), функціонал якої стараннями розробників значно розширився. У Crysis 3 на майже кожен з типів зброї дозволялося не лише встановлювати різні приціли, глушники чи підствольний гранатомет, а повністю замінювати ствол та тип боєприпасів. І раз ми вже зачепили тему озброєння головного героя гри, то розповімо вам про ще два пов’язані з цим нововведення. Перше з них красувалося майже на усіх промо-маркетингових постерах гри – річ про спеціальний лук "Predator".
 Цей гаджет, оснащений карбоновими, шоковими, термітними та вибуховими стрілами, ставав справжньою смертельною зброєю в руках володаря нанокостюму. При його використанні не порушувався режим маскування, що в свою чергу відкривало величезну кількість тактичних можливостей на полі бою. Другим нововведенням стала здібність головного героя використовувати зброю прибульців за рахунок наявних у нанокостюмі наночасточок цефів, а також заряджати її з інопланетних джерел енергії.
 Окремо хочеться сказати кілька слів і про файний мультиплеєр гри, новою перлиною якого в свій час став Hunter Mod. Асиметричний режим в якому двоє гравців виступало у ролі повністю замаскованих бійців в нанокостюмах з луками, а з іншої чотирнадцять звичайних бійців C.E.L.L., котрим потрібно було дістатися до точки евакуації. На жаль були у грі і кілька суттєвих проблем, котрі псували загальне враження від проходження сюжетної лінії. Першим з них виявилася недостатньо добра робота сценаристів з точки зору опрацювання світу гри.
 Більшість питань, що з’являються у гравців, так і залишаються без чіткої відповіді. Тільки ви починаєте задумуватися над тим, яким чином такий досвідчений протагоніст потрапив у полон, що сталося за усі ці роки з цікавими героями сіквелу: доктором Натаном Гулдом, Тарою Стрікленд та Джеймсом Родрігесом, як автори гри кажуть вам, немає часу на пояснення – треба терміново рятувати світ від смертельної загрози. Хочете дізнатися хоч якісь подробиці з цього приводу, тоді шукайте розкидані тут й там планшети та аудіо-записи з інформацією.
 Другою проблемою є відверто слабкий сюжет гри та неопрацьовані персонажі. Після витрачених на його проходження шести годин у пам’яті залишається лише Майкл Сайкс aka "Psycho" та фінальна битва, що погодьтеся, не йде в ніяке порівняння з попередніми частинами серії. Третьою суттєвою проблемою був та залишається штучний інтелект супротивників, який поводив себе доволі дивно у порівнянні з Crysis 2. Справа в тому, що у грі звичайні солдати C.E.L.L. та Цефи однаково помічали незамаскованого головного героя, навіть на надзвичайно величезній відстані.
 Від чого усі намагання проникнути кудись без увімкнутого режиму маскування чи підкрастися до супротивника йшли коту під хвіст. Слід вам було висунутися з укриття хоч на міліметр, як ворог відразу помічав вас та піднімав тривогу, навіть раніше чим ви помітите його. Як наслідок, стелс система у грі виявилася майже повністю зламаною, а у більшості ситуацій доводилося відстрілювати опонентів одного за одним, використовуючи лук зі стрілами, особливо на більш високих рівнях складності.
 В цілому Crysis 3 вийшла доволі суперечливим завершенням серії та при цьому вона розчарувала багатьох фанатів. Незважаючи на вище описані проблеми, проекту вдалося успішно розійтися тиражем більш ніж 205 тисяч копій всього за дванадцять днів з моменту релізу. Непоганий результат, але у порівнянні з успіхами сіквелу, ці цифри виглядали, так собі. Зовсім не дивно, що незабаром сам голова студії Crytek - Cevat Yerli заявив про те, що розчарований темпами продажу. А вже через кілька місяців представники EA теж заявили, що результати продажів двох великих франшиз - Crysis 3 та Dead Space 3 не відповідали фінансовим очікуванням корпорації.
 Якщо поглянути на інші релізи 2013 року, то стане зрозуміло, що дана гра, поглянемо правді у вічі, ніяк не могла витримати конкурентну боротьбу з такими визнаними хітами ігрової індустрії, як Grand Theft Auto V, BioShock Infinite чи The Last of Us. Купувати її чи ні, як завжди, вирішувати вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
