Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд популярних проектів ігрової індустрії та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до продовження культової серії Deus Ex. Після релізу Deus Ex: Invisible War та Thief: Deadly Shadows, поглянемо правді у вічі, не найкращих частин відомих франшиз, котрі стали справжнім розчаруванням для хардкорних фанатів, американська студія Ion Storm заснована Джоном Ромеро та Томом Холлом закрилася. Тоді це був не найкращий період для британського видавця Eidos Interactive, з часом справи ще більше погіршилися, коли корпорація зазнала збитків у більш ніж сто мільйонів фунтів стерлінгів у підсумку за 2008 рік.
 На щастя, на допомогу прийшла японська корпорація Square Enix, котра придбала британського гіганта за вісімдесят чотири мільйони триста тисяч доларів разом з правами на усі їхні франшизи. Таким чином після поглинання та реструктуризації утворився європейський підрозділ видавництва Square Enix Europe. Саме тоді розпочалася робота над новим Deus Ex, розробку якого доручили новоствореній канадській студії Eidos Montréal. Перші офіційні подробиці наступної гри серії офіційно представили широкій публіці лише під час міжнародної виставки E3 2010.
 Тоді представники студії презентували трьох хвилинний трейлер майбутньої новинки та акцентували увагу на тому, що хронологічно даний проект буде пріквелом до оригінальної Deus Ex. Сказати, що фанати поставилися до такого анонсу зі значною часткою скепсису – це нічого не сказати. Така реакція була закономірною, адже багато хто з них добре пам'ятав, м'яко кажучи, не найкращий сіквел - Deus Ex: Invisible War, детальну рецензію на який вже розміщено на сайті, якщо зацікавилися – ласкаво просимо до архіву.
 Масло у вогонь підливав ще й той факт, що студія у очах багатьох була абсолютно новою, не мала знаменитого імені чи успішних проектів за власними плечима. В результаті усіх вище перерахованих факторів більшість фанатів серії до останнього моменту не вірили, що у канадців у підсумку вийде створити хоч щось путнє. Незважаючи на величезні складності, гра таки успішно дісталася релізу і можливо вас цікавить, що вона з себе представляє? На це питання ми зараз постараємося дати максимально розгорнуту та аргументовану відповідь.
 Не будемо більше затягувати вступ, як кажуть, влаштовуйтесь зручніше та беріть з собою щось смачненьке, адже ми розпочинаємо наш огляд. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Deus Ex: Human Revolution – це комп'ютерна гра в жанрі Immersive sim розроблена канадською студією Eidos Montréal і видана при підтримці японської корпорації Square Enix двадцять третього серпня 2011 року на PC, PlayStation 3 та Xbox 360. Сюжетні події гри розгортаються у недалекому майбутньому, точніше кажучи, у 2027 році.
 За цей час світ змінився, а людство встигло досягнути нових вершин завдяки старанням вчених різних країн та загальному розвитку науково-технологічного прогресу. Ключовою фігурою у цьому стрибку чи революції став відомий британський меценат, підприємець, Лауреат Нобелівської премії та CEO корпорації "Darrow Industries" - Hugh Darrow. Цього чоловіка можна вважати батьком технології, котра в кінці першого десятиліття XXI століття змінила людство назавжди. Мова звісно про винахід нанотехнологічних аугментацій, які в очах підприємців, політичних діячів та звичайних громадян стали вирішенням багатьох актуальних проблем суспільства.
 Інвалідність майже зникла як явище, оскільки пошкоджені кінцівки можна було швидко замінити на високотехнологічні протези. З поширенням нанотехнологій і масової роботизації в кілька десятків разів зросла продуктивність праці, що позитивно відбилося на індустріальному секторі багатьох країн світу. На перший план глобального ринкового серередовища почали поступово виходити багатомільярдні транснаціональні корпорації: "Sarif Industries", "Caidin Global", "Kusanagi", "Tai Yong Medical" та "VersaLife".
 Ці справжні кити бізнесу поділили між собою ринок аугментацій, біочипів та розпочали між собою жорстку конкурентну боротьбу. Щодня з екранів телевізорів і неонових вивісок можна було дізнатися про нові аугментації, наприклад пару нових очей, що передаватимуть данні про навколишнє середовище в реальному часі, а також робитимуть фотознімки краєвидів і автоматично викладатимуть їх у соціальні мережі, хто ж від такого відмовиться? Окремим гравцем на ринку була "LIMB International" (Liberty In Mind and Body International), котра навпаки старалася співпрацювати зі всіма представленими корпораціями, побудувавши міжнародну мережу спеціальних медичних закладів призначених для обслуговування проблем охорони здоров'я аугментованих громадян.
 Звісно були у нової нанотехнології і низка недоліків, найбільш серйозним і масовим з яких став - "Darrow Deficiency Syndrome" або ж просто DDS. Ця хвороба почала виникати у осіб через відторгнення центральною нервовою системою встановлених аугментацій, як наслідок, сигнали неправильно сприймалися біочипами, що у кращому випадку призводило до звичайних збоїв у їхній роботі, а у гіршому вело до летальних випадків. Звісно на допомогу у вирішенні даного питання швидко прийшла корпорація "VersaLife", котра презентувала світу новий лікарський препарат - "No-Poz" більше відомий, як "Neuropozyne".
 В такому новому і дивному світі довелося працювати головному герою гри – тридцяти чотирьох річному чоловіку Адаму Дженсену. Раніше від служив у рядах загону спеціального призначення SWAT поліції Детройту, але згодом став начальником служби безпеки головного офісу корпорації "Sarif Industries". Пропрацювавши на новій посаді майже рік, головний герой влився у дружній колектив. Для частини співробітників Адам був файним колегою на якого можна було покластися у вирішенні найскладніших проблем, а для доктора Megan Reed, він став більш ніж просто другом.
 Її команда вже довгий час працювала над поліпшенням нанотехнологій та досягла суттєвих успіхів. Можливо б це відкриття стало для корпорації новою віхою у розвитку людства, але в той знаменний день, коли їй прийшов час захищати власну роботу перед делегатами Сполучених Штатів Америки у штаб-квартирі корпорації стався зухвалий терористичний акт. Троє невідомих, сильно аугментованих осіб разом з командою важко озброєних бійців увірвалися до лабораторного комплексу та за лічені хвилини знищили майже усе обладнання, забрали життя десятків наукових співробітників та зникли у невідомому напрямку.
 Їхньою жертвою ледь не став і сам Адам, який намагався владнати ситуацію і захистити вчених, прориваючись через лабораторний комплекс. Прикро, що усі його зусилля виявилися марними та у протистоянні з аугментованими бійцями у нього не було жодних шансів. Від отриманих травм та кульового поранення головний герой на довгі шість місяців опинився на волосинці між життям і смертю, перебуваючи у комі. На превеликий жаль, традиційна медицина була безсила у його випадку, натомість David Sarif не захотів залишати одного із своїх найкращих співробітників напризволяще і запропонував єдину можливу альтернативу – повну аугментацію організму з заміною усіх пошкоджених частин тіла на останні досягнення корпорації у сфері нанотехнологій.
 Завдяки хірургічним процедурам та процесу реабілітації, Адам повернувся до світу живих, але з цього моменту його життя змінилося назавжди. Незважаючи на те, що містер Дженсен пережив сильний психологічний стрес та втрату коханої, нераз подумки повторюючи: "I never asked for this", він досить швидко повернувся до роботи у головному офісі корпорації. Звісно перший день після вимушеного лікарняного не міг пройти без проблем для протагоніста. Не встиг Адам привітатися з колегами на рецепції, як його відразу викликав до себе David Sarif.
 Виявляється, що не так давно радикально налаштована організація "Purity First" захопила один із комплексів корпорації разом з заручниками і експерементальною військовою системою TES ( Typhoon Explosive System), яку йому потрібно повернути. Такою є сюжетна зав'язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду геймплейних і технічних особливостей даного ігрового проекту. З технічної точки зору гра, як на 2011 рік відповідала усім стандартам ігрової індустрії. Старенький Unreal Engine залишився в минулому, натомість для створення даної частини серії, команда розробників вирішила використати за основу двигун створений американською студією Crystal Dynamics.
 З геймплейної точки зору цей ігровий проект нагадував собою старий-добрий оригінальний Deus Ex. Гра надавала повну свободу дій, активний стиль проходження основних чи додаткових завдань, стелс з переміщеннями по вентиляційним шахтам та злам електронних систем захисту нікуди не поділвся. Розробники зробили ще більший акцент на варіативності - інколи навіть непотрібно було вступати у прямий конфлікт, оскільки правильний вибір у звичайному діалозі іноді вирішував купу проблемних ситуацій.
 Як і у попередніх частинах серії, формально перед вами лише ставили завдання, а от яким чином ви його виконаєте чи якими методами, залежало лише від ваших персональних вподобань. Адаму, як і JC доступний великий арсенал летальної зброї та гаджетів, серед якого знайдеться місце звичайному пістолету "Zenith CA-40", револьверу "Diamond Back 357", пістолет-кулемету "Hurricane TMP-18", штурмовій гвинтівці "FR-27", арбалету "XH-II", снайперській гвинтівці "Longsword 202 ERASER", дробовику "Widowmaker TX", гранатомету "Linebacker G-87", важкому кулемету "M404", енергетичній гвинтівці "LS-66" та плазмовій гвинтівці "Hi-NRG".
 Додайте до цього різні види гранат та пару гострих мечів вмонтованих у руки протагоніста та отримаєте смертоносний набір для боротьби з будь-яким опонентом. Звісно даний перелік був би не повний без нелетального спорядження, до якого слід віднести шоковий пістолет "Buzzkill TND", гвинтівку "PAX-22" з транквілізаторними дротиками, спеціальну зброю "P.E.P.S.", а також газові гранати. І раз ми вже завели мову про озброєння протагоніста, приділимо увагу ще одному важливому аспекту - модифікаціям.
 Розробники непогано попрацювали над даною системою і крім звичайних апдейтів, котрі надавали бонуси до місткості магазину чи швидкості перезаряджання, для кожного представленого екземпляру існував ще й унікальний апдейт. Наприклад, бронебійна модифікація для пістолету, охолоджувальна система для важкого кулемету та плазмової гвинтівки або ж автоматична система пошуку цілей для штурмової гвинтівки. Ще одною невід'ємною геймплейною складовою гри є наноаугментації черепу, очей, рук, тулуба, спини, шкіри та ніг головного героя.
 Вони поступово активуватимуться з ходом сюжетної лінії за рахунок використання програмного забезпечення іменованого Praxis Kit. Ці невеликі диски видаватимуть протагоністу за досягнення нового рівня чи будуть доступні для придбання за гроші у медичних закладах "LIMB International". Як і у попередніх частинах серії аугментації наділять героя унікальними можливостями, наприклад, дозволять на короткий період часу ставати повністю невидимим, приземлятися з величезної висоти без шкоди для себе чи проводити аналіз співрозмовника за допомогою C.A.S.I.E.( Computer Assisted Social Interaction Enhancer).
 Звісно були у нової гри кілька невеликих недоліків. Першим з яких на момент релізу були битви з босами. Ці епізоди стали справжнім головним болем для гравців, що активно проходили сюжетну лінію, акцентуючи всю увагу на прихованому проникненні та зламі систем. Рано чи пізно вони стикалися з ситуацією, коли протагоністу доводилося безальтернативно вступати в активну конфронтацію, вийти з якої переможцем без поліпшених бойових аугментацій та ще на високому рівні складності було надзвичайно важко.
 Другим недоліком був відверто слабкий штучний інтелект NPC, які місцями поводили себе доволі дивно, то помічали героя за кілька десятків метрів, то не бачили його майже впритул. На щастя, усі вище перераховані мінуси, розробники вирішили з випуском версії Director’s Cut, котра побачила світ у 2013 році. В цілому Deus Ex: Human Revolution став для серії тріумфальним поверненням на зоряний п'єдестал. Гра дуже швидко стала справжнім бестселером, розійшовшись загальним тиражом в більш ніж чотири мільйони копій по всьому світу.
 Вона отримала файні відгуки від гравців та профільних ігрових ЗМІ разом з високими оцінками, а також великою кількістю престижних нагород, але таки не змогла отримати титул "Game of the Year", поступившись ще одному відомому хіту ігрової індустрії 2011 року - The Elder Scrolls V: Skyrim. І хоч представникам студії Eidos Montréal не вдалося досягти планки якості, масштабності та інновативності встановленої оригінальним Deus Ex – цей факт не робить їхнє творіння поганим. Купувати цю гру чи ні, як завжди, вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
