Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор, ми продовжуємо огляд листопадових новинок та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до сіквелу знаменитої серії Dishonored. Рецензію на оригінальну гру ми вже розмістили на сайті, тож якщо зацікавились, ласкаво просимо до архіву. Отже, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Dishonored 2 – це комп’ютерна гра в жанрі Immersive sim розроблена французькою студією Arkane Studios та видана американською компанією Bethesda Softworks одинадцятого листопада 2016 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One.
 Цей ігровий проект позиціонує себе, як сіквел до оригінального Dishonored, на який ми у свій час вже написали рецензію, якщо зацікавились – шукайте в архіві оглядів. Звісно ми знаємо, що вас хвилює єдине питання: "Чи вдалося розробникам за три роки створити гідне продовження серії?",- влаштовуйтесь зручніше, зараз ви все дізнаєтесь. З моменту фіналу попередньої гри пройшло цілих п'ятнадцять років. Весь цей час в столиці острівної Імперії – місті Дануолл на престолі знаходилася імператриця Емілі Колдуін.
 Вона вже не десятирічна дівчинка, що колись стала свідком зухвалого вбивства власної матері – Джесаміни та жертвою політичного перевороту у боротьбі за владу. До цього часу у її пам'яті залишаються усі ті жахливі події: будь це перебування у полоні братів-аристократів Пендлтонів посеред Золотої Кішки, паб лоялістів "Hound Pits", нудні-нудні уроки математики і географії Каллісти Карноу. За цей час багато що змінилося, леді Емілі разом зі своїм батьком – Корво Аттано, який тепер водночас займає посаду Лорда Захисника та королівського голови секретної служби, зробили немало добрих справ на благо міста та Імперії в цілому.
 Щуряча чума була успішно вилікувана, затоплений квартал відбудовано, встановлений жорсткий контроль над діяльністю вуличних банд та укладено декілька десятків торгових та політичних договорів про співробітництво з іншими провінціями. Таким чином Дануолл вкотре став провідним торгово-економічним та науковим центром Імперії. Звісно юній імператриці не було до вподоби весь час сидіти в тронному залі, приймаючи високоповажних гостей, підписуючи закони та договори. Інколи Емілі просто тікала від усіх турбот королівського палацу, бігаючи вночі по дахах Дануолла.
 Корво теж не сидів склавши руки та у вільний час тренував доньку, навчаючи її постояти за себе. Під пильним наглядом Лорда Захисника на неї майже щотижня чекали багаточисленні уроки з фехтування, поводження з вогнепальною зброєю та арбалетом, марафоні забіги і багато-багато різних фізичних вправ. Несподівано жителі Дануолла стикаються з новою проблемою – серійним вбивцею, якому усі друковані ЗМІ одразу привласнюють прізвисько "Crown Killer". Представники аристократії не на жарт перелякалися за власні життя, адже у місті все частіше знаходили нових жертв, жорстоко розідраних на шматки.
 Хоч слідство велося декілька місяців, але не міська ватра, ні Лорд Захисник не змогли напасти на слід цього невідомого нікому раніше маніяка. Нечисленні свідки зі страхом описували його, як нічне жорстоке створіння, аніж людину. Як наслідок, соціальна напруга почала стрімко зростати, а імператрицю почали звинувачувати у бездіяльності. Усі ці неприємні події ледь не довели Емілі до відчаю, адже усі зусилля спіймати вбивцю вельмож виявилися марними. Наближалася п’ятнадцята річниця вбивства імператриці Джесаміни Колдуїн і в цей скорботний день перша леді Дануолла разом з батьком та вірними підданими вшановує пам'ять своєї матері.
 Раптово урочисте дійство перериває Дюк герцогства Серконос – Лука Абел, що без запрошення прибуває з офіційним візитом до міста. Ви гадаєте, напевно він привіз з собою багаточисленні подарунки, коштовності, золото, срібло, діаманти та екзотичні речі з далеких країв на честь імператриці, але ні - його головним презентом стає стара знайома Делайла Копперспун. Вона відразу представляється рідною сестрою покійної Джесаміни та водночас тітонькою Емілі, заявляє свої права на трон, звинувативши Лорда Захисника та рідну племінницю у нещодавніх вбивствах вельмож.
 З цього моменту і починається оповідання гри, а всі інші сюжетні деталі ми залишаємо на ваш розсуд, оскільки найменші подробиці вже можуть зруйнувати враження від проходження гри – ви ж цього насправді не хочете? Скажемо лише невелику деталь, якщо в оригінальному Dishonored на вас чекали темні та місцями моторошні прогулянки вулицями Дануолла під час епідемії щурячої чуми, то на цей раз вам доведеться відвідати столицю Серконосу – місто Карнака, справжня "Перлина Півдня" відома на всю Імперію своїми срібними шахтами.
 А зараз хочемо зупинитися детальніше на особливостях гри. І першим, що спадає на думку стануть головні герої. Відтепер ви зможете вибрати між добре знайомим вам з першої частини серії Лордом Захисником, що звісно постарів, але все ще старається тримати себе у відмінній формі та його донькою. Залежного від вашого вибору зміняться деталі сюжетного оповідання, деякі ролики та діалоги вашого персонажа з іншими NPC. Наприклад, обравши Корво Аттано, ви дізнаєтеся деякі подробиці історії його життя, а сам він не буде сильно дивуватися тим подіям, які трапляться протягом сюжету, а для Емілі усе це буде в новинку.
 Якого б героя ви не обрали - все одно на вас чекає незабутня історія. Основною відмінністю між головними героями є їхні магічні здібності люб’язно подаровані Outsider-ом кожному з них разом зі знаком на лівій руці. І якщо вміння тіньового зору є однаковим для обох персонажів, усе інше набагато цікавіше. У Корво залишився стандартний сет магії знайомий багатьом фанатам ще з оригінальної гри: Перенос, Заклик Щурячої зграї, Зупинка Часу чи Смертельній вихор. Слід сказати, що ці вміння все-таки зазнали деяких мікроскопічних змін, наприклад, при використанні переносу час зупиняється, а одним помахом руки викликається не одна, а відразу дві зграї голодних щурів.
 У Емілі в свою чергу абсолютно новий набір магії, юна леді може притягувати до себе інших персонажів чи притягуватися сама до якогось конкретного місця за допомогою Захоплення. Гіпнотизувати від двох до чотирьох супротивників, призиваючи спеціальне створіння з пустоти під назвою Mesmerize, прокрадатися повз варти, використовуючи Тіньовий Рух або створити на вільному місці двійника, що відволіче на себе всю увагу. Найцікавішою на наш погляд є здібність Доміно, яка дозволить вам зв’язати єдиною долею будь-яких чотирьох NPC – загине чи засне хоч один з них, то й на інших чекає та ж сама участь. Втім, якщо бажаєте ще більше хардкору – можете відмовитися від магічних здібностей і спробувати пройти гру без них, так-би мовити лише кров’ю та сталлю.
 Не побоїмося сказати, що гра насправді вирізняється чудовим level-дизайном, адже досліджувати ігрові локації у пошуках грошей, картин, кістяних амулетів, рун та креслень цікаво як і у оригіналі, а до цілі зазвичай ведуть не один і навіть не два шляхи. Особливо хочемо відзначити механічний маєток Кірона Джіндоша або прогулянку будинком Араміса Стілтона – ці два рівні точно запам’ятаються вам на довго. Нікуди не поділася фірмова варіативність проходження місій, одним словосполученням – грайте, як душа забажає.
 Вступайте у відкриті бої з міською вартою чи навпаки знешкоджуйте/нейтралізуйте супротивників не піднімаючи тривоги. Будете ви безжальним вбивцею або пройдете сюжетну лінію, не забравши життя жодного персонажа – все залежить від вашого вибору і вподобань. Не забули ми про великий арсенал летальної і не дуже зброї, який головний герой чи героїня можуть носити з собою: пістолет, арбалет з сталевими, снодійними, запалюючими, осліпляючими дротиками, гранати, шрапнельні та електрошокові міни.
 Кожен елемент екіпіровки можна поліпшувати, але відтепер цим займається не видатний випускник Академії Натурфілософії - П'єро Джоплін, а спеціальний торговець чорного ринку, який зробить усю необхідну роботу і забезпечить вас припасами в обмін на декілька сотень золотих монет. Окрім звичайних креслень на рівні можна знайти унікальні, що відкриють доступ до особливих, взаємовиключних модифікацій зброї. Наприклад, арбалет чи пістолет будуть стріляти в автоматичному режимі без перезаряджання або отримають оптичній приціл, але ви будете мати змогу встановити лише якусь одну з цих апдейтів.
 Ще однією інновацією є крафтинг амулетів та рун. Якщо в оригінальній грі була можливість лише додавати їх до екіпіровки та за рахунок цього поліпшувати магічні здібності персонажа, то тепер ви вільні майструвати все самі. Знайшовши декілька десятків китових кісток та вивчивши необхідне вміння у головного героя з'явиться можливість комбінувати до чотирьох різних сил в одному амулеті або майструвати руни. Слід зазначити, що матеріалу для виробництва не вистачить на все, тож вам завжди доведеться вибирати між амулетами чи рунами.
 Приємно дивитися на те, як розробники підійшли до сюжетного оповідання, врахувавши деталі попередньої гри. Уважні гравці знайдуть десятки посилань до подій Dishonored та присутніх у ньому персонажів. На превеликий жаль у гри є лише один суттєвий мінус і це оптимізація ПК-версії, яка з моменту виходу гри була на жахливому рівні. Звісно це не Batman Arkham Knight, але бачити в грі за шістдесят доларів на достатньо потужному комп’ютері 15-28 FPS зовсім не весело. Ми дуже сподівалися, що Dishonored 2 омине сумна участь більшості релізів у вигляді кепської якості портування, яка здається стала нормою в цьому році.
 На щастя для володарів відеоадаптерів Nvidia ситуація поліпшилася у з виходом нових драверів від 18.11. 2016, але як там ситуація у AMD досі невідомо. В цілому Dishonored 2 залишив у нас велику кількість позитивних вражень після шістдесяти шести годин гри, навіть зважаючи на проблеми з оптимізацією. Сміливо можемо заявити, що цей ігровий проект є кращим стелс-екшеном 2016 року на ряду з Deus Ex: Mankind Divided. Якщо вам сподобалася перша частина серії і ви досі перебуваєте у роздумах, щодо сіквелу, порадимо лише одне – однозначно купуйте.
 А ми бажаємо усім нашим читачам удачі і до зустрічі у наступному випуску!
|
