Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Традиційне літнє затишшя перед шквалом осінніх релізів продовжується та поки на горизонті не видно новинок, ми вирішили вже вкотре привернути вашу увагу до старої-доброї ігрової класики початку двохтисячних. І цього разу мова піде про продовження відомої та популярної серії Grand Theft Auto. Думаємо, не стане новиною той факт, що у 2001 році Grand Theft Auto III стала справжньою віхою в індустрії. Тоді творіння братів Хаузерів назавжди змінило бачення гравців щодо проектів у відкритому світі, перейшовши у так звану еру 3D і зібравши при цьому кілька солідних нагород разом з високими оцінками у профільних ЗМІ.
 Детальніше про попередню гру серії ви зможете почитати у нашому огляді, якщо зацікавилися – ласкаво просимо до архіву. Тож, вже через кілька місяців після успіху трійки Хаузери разом з командами розробників приступили до створення продовження серії. Чекати новинки довелося трохи більше року, але врешті-решт усі очікування були варті фінального продукту. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Grand Theft Auto: Vice City – це комп’ютерна гра в жанрі Action-adventure, Third-person shooter розроблена спільними зусиллями британської студії Rockstar North і австрійської студії Rockstar Vienna та видана при підтримці американської корпорації Take-Two Interactive двадцять сьомого жовтня 2002 року на PlayStation 2.
 Релізу на персональних комп’ютерах та Xbox довелося чекати, аж до дванадцятого травня 2003 року і до тридцять першого жовтня того ж року відповідно. Сюжетні події гри розгортаються у вісімдесятих роках минулого століття, а головним героєм цього разу є не мовчазний Клод, а зовсім інший протагоніст – Томмі Версетті. Його можна описати, як класичного антигероя, готового піти на все заради здійснення своїх побажань і цілей. Прощавай похмуре та дощове Liberty City, - привіт тепле та окуте яскравими променями сонця Vice City з його багаточисленними розкішними маєтками, багатокілометровими піщаними пляжами та купою закладів для розваг.
 Приїхав у цю місцину тридцяти п’ятирічний головний герой зовсім не заради відпочинку, а навпаки за для проведення важливої бізнес-угоди у інтересах свого найкращого друга та начальника – дона Сантіно Фореллі – одного з впливових кримінальних босів Liberty City. Хто ж знав, що звичайна ділова зустріч може піти зовсім не так, як того очікував Томмі. Оскільки в результаті її проведення він натрапляє на добре сплановану засідку невідомих людей у масках, дивом ледь встигає вибратися звідти живим і неушкодженим, а також залишається без товару і без грошей.
 Сказати, що його бос був м’яко кажучи розчарований кінцевим результатом угоди – це нічого не сказати. Тож, тепер на плечі Тома впав величезний кілька мільйонний борг, котрий йому доведеться рано чи пізно віддати своєму покровителю. Незважаючи на вельми кепський розвиток подій, протагоніст вирішує не сидіти склавши руки та починає з’ясовувати, хто ж його підставив і бажає поквитатися з ним – такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду технічних і геймплейних особливостей даного ігрового проекту.
 Якщо брати до уваги технічні аспекти гри, то тут слід сказати, що вона не пішла далеко у візуальному плані від своєї попередниці. Розробниками й надалі використовувався знайомий і перевірений часом ігровий двигун RenderWare, який їм вдалося трохи модифікувати. За рахунок цього збільшилася дистанція рендерингу, разом з цим незначно зросла деталізація об’єктів ігрового всесвіту та NPC. З геймплейної точки зору гра залишилася вірною своїм ключовим механікам та, як і раніше, відкривала перед вами повну свободу дій вже з перших хвилин.
 Робіть, що вам заманеться - йдіть по сюжетній лінії, виконуйте додаткові завдання пожежного, поліцейського, таксиста чи медика, збирайте заховані тут й там колекційні предмети чи влаштовуйте на вулицях справжній хаос за участю поліції – вибір тут залишається за вами. Незважаючи на знайомі механіки, на фанатів серії все-таки чекали кілька приємних сюрпризів. Перший з них чатував на гравців вже з прологу гри, адже виявляється, що протагоніст нарешті навчився розмовляти, а багаточисленні кат сцени з його участю перетворилися з монологів у повноцінні файно написані діалоги.
 Не дивно, оскільки сценаристи залучили до озвучення персонажів відомих голлівудських акторів різної величини. Томмі на відміну від Клода не стояв стовпом, набравши в рота води, при розмовах з іншими NPC. Він залюбки вступав у будь-яку словесну перепалку і часто виходив з неї переможцем. Другим нововведенням стала повна переробка системи зброї. Розробники вирішили розбити її на кілька класів та додали до кожного з них пару нових видів. Тепер у головного героя був окремий слот для кожного виду зброї, будь-то звичайний пістолет, дробовик, важкий кулемет.
 Взяти з собою декілька штурмових гвинтівок, як це було раніше, стало не можливо, доведеться обирати щось одне. Асортимент холодної зброї також побільшав. Змінам піддалася і механіка транспорту. Розробники доопрацювали фізику поведінки авто, а також зробили так, що ваш залізний кінь більше не охоплювало полум’я після пари невдалих дорожньо-транспортних пригод. І раз ми вже завели мову про автомобілі, то скажемо, що їхній асортимент значно розширився аж до 101 моделі. На вулицях міста можна було зустріти, як вже знайомі, так і зовсім нові авто.
 Крім наземних і водних типів, розробники додали до гри ще й повітряні судна – літаки та гелікоптери. Ще одним нововведенням цієї частини серії стала поява можливості купувати нерухомість. До неї входять не лише різноманітні квартири у величезних хмарочосах міста чи помпезні маєтки, а ще транспортні і дистриб’юторські компанії разом з нічними клубами. Інвестувавши певну суму коштів у придбання одного з можливих активів і виконавши кілька невеликих завдань, містер Версетті не лише ставав його власником, а ще й починав отримувати фіксований прибуток з діяльності підприємства.
 Останнім, але не менш важливим нововведенням стала поява повноцінної мапи міста і така невелика дрібниця, неабияк спростила переміщення по вулицях. Завдяки цьому неприємні ситуації, які ставалися з гравцями у Grand Theft Auto III офіційно залишилися у минулому. Також хочеться зазначити, що розробники з притаманною їм уважністю, навіть до найменших деталей, підійшли до створення аутентичної атмосфери вісімдесятих років. Надихаючись такими відомими кінострічками, як "Scarface" за авторством американського режисера Бра́йана Де Па́льми чи серіалу "Miami Vice", який створювався під керівництвом продюсера Майкла Манна, їм вдалося передати дух і настрій тих часів.
 Це висвітлювалося не лише у дизайні інтер’єрів та екстер’єрів будинків міста, важливу роль в цьому також відігравав і музичний супровід гри. Справа в тому, що автори ліцензували для ігрових радіостанцій величезну кількість хітів вісімдесятих. На семи із дев’яти з них можна було почути музичні композиції за авторством Майкла Дже́ксона, Оззі Осборна та інших відомих музикантів тих часів. Чи були у нової гри від Rockstar якісь проблеми? – звісно, куди ж без них. Наприклад, у деяких літальних апаратів був відсутній звук, а у літаків і гелікоптерів, що літали у небі над містом не працювали гвинти.
 Ще одним невеликим недоліком є наявність обмеження польоту вище певної висоти, іншими словами, взявши гелікоптер, ви не могли піднятися високо у небо, а немов впиралися у невидиму стелю в повітрі. Також трохи дратувало й те, що Томмі, як і Клод, незважаючи на свій вік, так і не навчився плавати. Погодьтеся, вам не раз хотілося скупатися на одному з піщаних пляжів міста, але цього не можливо було зробити. Ледь потрапивши у воду, головний герой починав втрачати поїнти здоров’я та, як наслідок, вже через кілька секунд опинявся на лікарняному ліжку.
 Хоча правду кажучи, на фоні усіх яскравих переваг гри, яких налічувалося чимало, усі перераховані вище аспекти сприймалися, як крихітні помилки чи не доопрацювання розробників. В цілому Grand Theft Auto: Vice City вийшла, без перебільшення, вельми файною грою та, як і попередня частина серії, вона зайняла почесне місце серед класичних ігрових проектів, швидко завоювавши серця та розуми десятків тисяч фанатів. Зазвичай кажуть, що "Вище голови не стрибнеш", але корпорації Rockstar Games вдалося це зробити на початку двохтисячних, перевершивши самих себе.
 Купувати цю гру чи ні, як завжди, вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
