Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд класичних ігрових проектів та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до сіквелу, без перебільшення, насправді культової серії дев’яностих. Оригінальний Half-Life у далекому 1998 році став справжньою віхою в ігровій індустрії, задавши певну планку якості для майже усіх шутерів того часу. Сотні тисяч задоволених гравців, котрі невдовзі стали відданими фанатами гри, найвищі оцінки від професійних журналістів і ігрових видань - погодьтеся чи це не чудовий результат?
 Невеликі сюжетні доповнення: Half-Life: Opposing Force, Half-Life: Blue Shift та Half-Life: Decay, хоч непогано урізноманітнили історію оригінальної гри, дозволивши поглянути на деякі аспекти знайомих подій очима інших учасників, а не лише знайомого багатьом протагоніста, але скоро стало зрозуміло - продовження історії не за горами. Армія шанувальників серії, затамувавши подих, почала чекати і фактично збирати по крихтах будь-яку інформацію про сіквел на просторах Інтернету. І ось нарешті вперше гру офіційно презентували на виставці Electronic Entertainment Expo 2003.
 Можливо комусь буде складно повірити в наступне - тоді детальна презентація цього ігрового проекту тривала майже цілих дев’ятнадцять хвилин з самим Гейбом Логаном Ньюеллом на сцені, а не одну-дві у коротких CGI трейлерах, як зазвичай зараз буває на більшості конференцій. Сказати, що фанати були у захваті від побаченого і почутого – це нічого не сказати. Отримавши інформацію про дату релізу, чимало гравців позначили її червоним кружечком у власному календарі, але несподівано для всіх за кілька місяців до цієї безумовно значимої події у Valve сталася біда.
 У світі знайшовся один хакер, ім’я якого ми вам не назвемо, котрий вирішив зламати внутрішні сервери корпорації, що йому успішно вдалося втілити в життя. В результаті цього неправомірного діяння Інтернетом почала гуляти альфа чи бета версія гри. В кінці-кінців горе зломщик отримав своє заслужене покарання, але встиг добряче наламати дров і поставити немало палок у колеса усім представникам корпорації. Після цього не зовсім приємного інциденту, голова Valve заявив про зміщення дати релізу майже на цілий рік.
 Фанати серії в свою чергу продовжили з нетерпінням чекали, незважаючи ні на що. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Half-Life 2 – це комп’ютерна гра в жанрі First-person shooter розроблена американською студією Valve та видана при підтримці корпорацій Sierra Entertainment шістнадцятого листопада 2004 року ексклюзивно на PC. Сюжетні події гри розгортаються приблизно через двадцять років після фіналу оригінального Half-Life, а протагоністом знову виступає добре знайомий усім персонаж.
 Випускник Массачусетського технологічного інституту, талановитий фізик-теоретик, володар вченого ступеня доктора філософії в області теоретичної фізики чи просто знаменитий чоловік з червоним ломом у руці – Гордон Фрімен. Пробувши усі ці роки у стазисі, головний герой ні на краплю не постарів і залишився у відмінній формі. З моменту інциденту у науково-дослідницькому комплексі "Black Mesa" світ, яким його знав протагоніст, змінилася до невпізнання. Внаслідок багаточисленних портальних штормів на Землю потрапили не лише велика кількість різноманітних прибульців зі світу Xen, а й слідом за ними прийшла набагато сильніша загроза іменована Комбайнами.
 Ці інопланетні загарбники мали на своєму рахунку не один покорений світ, володіли надзвичайно розвинутою і потужною військовою міццю, такою страшною, що їм знадобилося всього нічого – рівно чотириста двадцять хвилин на захоплення цілої планети. Така прикра подія увійшла в історію, як "Семигодинна війна", внаслідок якої, армії провідних країн світу були повністю знищенні, а мільярди жителів землі стали частиною Міжсвітової імперії Альянсу. Розправившись з найменшими осередками супротиву, покровителі встановили жорсткий контроль над населенням, яке почали використовувати переважно для важкої чорної роботи.
 До того ж вони увімкнули спеціальне "Поле стримування", знизивши тим самим рівень народжуваності людської раси до нуля. На вулицях почали встановлювати непоодинокі блокпости з камерами спостереження, а патрулі громадської оборони разом з десятками автоматичних скануючих дронів контролювали порядок у містах, жорстоко розправляючись з правопорушниками. Офіційним представником загарбників став колишній адміністратор комплексу "Black Mesa" – Доктор Уоллес Брін.
 Саме він внаслідок підписання мирного договору про капітуляцію з радниками Альянсу зайняв посаду адміністратора планети Земля. Таку невтішну картину застає головний герой, котрий прокидається від голосу знайомого нам таємничого персонажа у суворому чорному костюмі з кейсом у руці: "Rise and shine, Mister Freeman. Rise and... shine". Після невеликої промови G-man переносить протагоніста на потяг, який прямує у місто під назвою "City 17". Саме тут Гордон несподівано зустрічає найкращого друга – Барні Калхауна, свого колегу Доктора Айзека Кляйнера, знайомиться з донькою Ілая Венса та надягає оновлений, але все-таки старий-добрий костюм H.E.V. (Hazardous Environment Vest) п’ятої моделі.
 З цього розпочинається новий вир подій історії, розтягнутої на цілих тринадцять сюжетних глав. Такою є зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду технічних і гемплейних особливостей даного ігрового проекту. З технічної точки зору Half-Life 2 став, без жартів, справжнім стрибком вперед, адже розробники відмовилися від старенького ігрового двигуна GoldSrc, а на зміну йому прийшов інноваційний на той час Source Engine. Звісно усі його особливості ми перелічувати не будемо, скажемо лише про деякі з них.
 В той час більшість гравців були приємно вражені реалістичною фізикою об’єктів, передовими ефектами вогню та води, чудовій лицьовій анімації персонажів – це лише невелика краплинка з великої кількості нововведень. Якщо детально розглядати гемплейні особливості даного ігрового проекту, то виявляється, що сіквел увібрав в себе найкращі риси оригінального Half-Life та привніс з власної сторони чимало нового. Гордон Фрімен, як і раніше, може носити з собою величезний арсенал, неначе у костюма H.E.V. є велетенські секретні кишені.
 На жаль, екзотичні види зброї у вигляді снарків, ручного барнакла чи спорометальника так і залишилися у минулому, але незважаючи на цей факт, грі було чим здивувати. Крім вже знайомого усім червоного лому, протагоніст не цурається користуватися багатьма видами озброєння військ Альянсу. Починаючи від стандартного дев'яти міліметрового пістолета, яким зазвичай користуються патрульні громадянської оборони чи пістолета-кулемета оснащеного підствольним гранатометом та завершуючи більш традиційним важким револьвером Магнум.357.
 У нагоді теж стануть: напівавтоматична помпова рушниця, потужна імпульсна штурмова гвинтівка AR2, яка має змогу дезінтегрувати будь-якого супротивника альтернативним зарядом чи арбалет з оптичним прицілом, який стріляє розжареними до високої температури сталевими болтами. Можливо комусь перелічених вище екземплярів виявиться замало, тоді беріться за кілька осколкових гранат чи пускову установку оснащену лазерною системою наведення на ціль та влаштовуйте опонентам насичений вибухами бій.
 Окремо хочеться сказати кілька слів про "Zero Point Energy Field Manipulator", який серед люду носить більш звичну і просту назву – "Граві-гармата". Ця невелика річ зовсім не є зброєю та в першу чергу була призначена для роботи з небезпечними матеріалами у лабораторії. Вона, як і червоний лом, не раз стануть у нагоді протягом проходження сюжету гри. Ідеальний інструмент для роботи з надзвичайно важкими предметами і відсилання їх у вигляді смертельних подарунків багатьом супротивникам.
 Наприклад, уявіть собі таку ситуацію - у Гордона Фрімена повністю закінчився боєзапас, а тут несподівано на нього ні звідки вискакує озброєний до зубів солдат Альянсу. У інших шутерах при виникненні аналогічної ситуації протагоніст мабуть відразу б відправився на той світ, але не в цій грі. Тут якраз на допомогу приходить "Граві-гармата" - без паніки притягнули з її допомогою найближчу бочку, ящик чи навіть туалет і пустили їх у стрімкий політ. Від такого важкого імпакту супротивнику точно буде непереливки, а ви ще потім зможете поповнити боєзапас, піднявши патрони з його зброї.
 Для відновлення рівня здоров’я після запеклих бійок головний герой користується аптечками чи підліковує себе за допомогою медичних станцій. Теж саме вірно й для енергії костюму H.E.V. 5, лише у цьому випадку знадобиться збирати батарейки або поповнювати її за рахунок спеціальних зарядних пристроїв Альянсу. У крайньому випадку можна звернутися до вортигонтів, адже тепер ці зелені одноокі інопланетяни зовсім не ворожі та залюбки допоможуть вам, якщо їх люб’язно попросити. І раз ми вже завели мову про опонентів Гордона Фрімена, то сконцентруємося детальніше на них.
 Крім вже знайомих хедкрабів, зомбі і барнаклів, зустрінуться чимало нових видів ворогів. На сюжетному шляху перед вами постануть велика кількість звичайних та елітних патрулів Альянсу, оснащених важкими броньованими автомобілями, гелікоптерами, менхеками, роботизованими страйдерами та синтетичною ударною штурмовою авіацією. Розробники додали у сіквел два нових видів хедкрабів – швидкого та отруйного. Перший не представляє з себе нічого особливого, а от другий створить вам чимало проблем.
 Хоч містер Фрімен має змогу успішно пережити атаку цього чорного жителя світу Xen, оскільки його костюм оснащений необхідним антидотом, але він залишиться при цьому всього з одним HP. Не менш небезпечними є кілька нових видів зомбованих супротивників. Звичайні інфіковані, як і у оригіналі, майже не несуть високої загрози, а от швидких зомбі, які є надзвичайно прудкими і стрибучими не слід списувати з рахунків. З отруйними зомбі, котрі володіють майже феноменальною живучістю та ще доволі влучно кидаються тими самими чорними хедкрабами взагалі потрібно бути дуже обережними.
 Останніми супротивниками, що зустрінуться протагоністу на його шляху, стануть мурашині леви – зграї цих ненажерливих жовтих комахоподібних істот разом з могутніми стражами не лише нароблять чимало неприємностей, але в певний момент стануть непоганим інструментом для боротьби з солдатами Альянсу. Також хочеться подякувати американському композитору Келлі Бейлі за прекрасний музичний супровід гри. Підводячи підсумок скажемо, що Half-Life 2 є, без перебільшення, шедевральним сіквелом культової серії та віхою у ігровій індустрії.
 Революційна гра, яка в свій час, абсолютно заслужено отримала більше трьох десятків різноманітних нагород, завоювавши серця і розум сотень тисяч гравців розказаною історією, яку вони запам’ятали на все життя. Ми й досі з теплотою згадуємо прибуття у "City 17", невдалу телепортацію головного героя, гонитву через канали від гелікоптеру Альянсу, візит до маленького шахтарського містечка Рейвенхолм, поїздку по піщаним берегам на баггі, штурм в’язниці Нова Проспект, важкі вуличні бої зі страйдерами та вибух головного реактору Цитаделі Альянсу.
 Пам’ятаємо ми й про багатьох значущих персонажів, окремо з яких хочеться виділити міс Алікс Венс, що й по цей день залишається одним із найкращих жіночих компаньйонів в іграх. Не складно здогадатися про те, що більшість професійних критиків, профільної ігрової преси і фанатів серії присвоїли цій грі звання "Best first-person shooter ever", яке вона з гордістю зберігає й по цей день. Оцінювати даний проект ми не станемо, адже в наших очах він є справжньою ігровою класикою і цим все сказано.
 Грати в цю гру чи ні, як завжди вирішуйте самі, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
