|
Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд класичних ігрових проектів та цього разу вирішили приділити вашу увагу першій грі знаменитої серії Hitman. Вперше про цей проект стало відомо ще у далекому 1999 році. Тоді в ході виставки Е3 новому IP від невеликої студії далося заінтригувати гравців невеликим п'ятдесяти секундним роликом. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Hitman: Codename 47 – це комп’ютерна гра в жанрі Third person shooter, Stealth розроблена зусиллями невеликої датської студії IO Interactive та видана при підтримці британської корпорації Eidos Interactive далекого дев’ятнадцятого листопада двохтисячного року ексклюзивно на PC.
 Більшість шутерів того часу старалися притримуватися концепції безперервного екшену. Ви ж пам’ятаєте, коли вже за пару хвилин від самого прологу на вас налітала купа різноманітних супротивників, а зброї, вибухівки і різних гаджетів довкола лежало стільки, що, при бажанні, можна було створити на екрані свій власний апокаліпсис. Розробники цієї гри пішли трохи іншим шляхом, частково відмовившись від вище перерахованих пунктів та запровадивши до ігрової індустрії краплинку новизни. Головним героєм гри є "Агент 47" чи просто "Сорок сьомий", у якого на відміну від більшості людей не було власних батьків чи домівки. Натомість він був штучно створений в результаті генетичних експериментів німецького професора Отто Вольфганга Орт-Мейера в кулуарах невеликої секретної лабораторії добре прихованої на території маленької приватної психіатричної клініки розташованої десь у передмісті Бухареста.
 Це не були звичайні дослідницькі проекти, котрі проводилися вченим на благо людства чи розвиток медицини, навпаки, основними цілями усього цього дійства було створення ідеальних солдат. Досконалих вбивць, котрі б володіли надмірною фізичною силою, майстерно поводилися з усіма можливими видами зброї, без сумнівів чи вагань виконували будь-які накази командування та не проявляли й краплини жалю чи милосердя до своїх супротивників. Вершиною експериментів і, так званим, шедевром багаторічних напрацювань доктора Орт-Мейера 5 вересня 1964 року став клон першого класу з порядковим номером "640509-040147". Зростаючи у вельми важких умовах та майже кожного дня піддаючись різним типам виснажливих випробувань, тренувань, спарингів разом з іншими клонами, сорок сьомий був вельми замкнутим і мало комунікабельним, а його єдиним другом був невеликий, білий лабораторний кролик.
 Все змінюється одного дня, коли головний герой ведений голосом доктора, пройшовши бойову та стрілецьку підготовку вирішує покинути свій рідний "дім", в якому він провів понад двадцять років життя. Успішно втікши з клініки, "Агент 47" через деякий час стає одним з декількох найманців таємничої й секретної організації – ICA (International Contract Agency) головним девізом якого є "Merces Letifer". Ця потужна компанія не лише мала сотні, а то й мабуть тисячі зв’язків з різними спецслужбами десятків країн світу, починаючи від ЦРУ чи ФБР і закінчуючи МІ6 та Моссадом, а ще, незважаючи на власний нейтралітет, активно надавала послуги урядам різних країн з усунення небезпечних лідерів терористичних організацій і цілих кримінальних синдикатів в обмін на значні суми коштів.
 Кожен з агентів організації мав власного координатора, сорок сьомим не став винятком та майже відразу отримав власний ноутбук з електронним листом на додаток, що містив свій перший контракт та офіційне привітанням від Діани Бернвуд. Протягом проходження гри головний герой візьметься за виконання більш ніж десяти замовлень, частина з яких стануть для нього справжнім випробуванням та занесуть новоспеченого найманця у різноманітні куточки світу. На вас чекають прогулянка Гонконгом, в якому "Агент 47" станете причиною і, так званим, каталізатором війни між двома стародавніми тріадами – "Синім Лотосом" та "Червоним Драконом". Подорож крізь дощові колумбійські джунглі у пошуках священного ідола для одного з місцевих племен, разом з відшуканням шляху до добре схованого і захищеного табору відомого наркобарона.
 Візит до розкішного спа-готелю в Будапешті під час самісінького саміту Організації Об’єднаних Націй та подорож до одного з приватних портів нічного Роттердаму. Кожна місія зазвичай починалася з детального брифінгу, де 47-ому спочатку детально описували ціль контракту, надавали карту місцевості та змогу придбати необхідну для завдання зброю. На вас чекав великий арсенал: гострі, мов бритва бойові ножі, пістолети Beretta 92, AMT Hardballer, Desert Eagle Mark XIX; пістолети кулемети UZI і Heckler & Koch MP5, штурмові гвинтівки АК-47, АК-103 та Colt M16A2, важкий кулемет M-60, снайперська гвинтівка R93, навіть в декількох з місій дадуть змогу вдосталь постріляти зі знаменитого Minigun M134. Хоч, зазвичай, струни разом з пістолетом Beretta 92, обладнаного глушником, вистачало для успішного проходження більшості контрактів.
 А вже після вибору спорядження починалася місія й головного героя випускали на масштабні, за мірками 2000 року, відкриті локації, кожну з яких потрібно було досліджувати у пошуку припасів, прихованих можливостей та шляхів до вашої цілі. Вам не нададуть абсолютно жодних підказок, а доведеться розраховувати лише на власні вміння, навички та інтуїцію. Слід зазначити, що Сорок сьомий не відразу брався за зброю, а спершу міг спокійно ходити різними секціями ігрової локації, спілкуючись з деякими NPC, заздалегідь люб’язно представившись, як містер Tobias Rieper. До виконання будь-якого контракту розробники дозволяли підходити двома різними шляхами, які, правду кажучи, досить сильно відрізняються один від одного.
 З одного боку "Агент 47" міг приховано проникнути до цілі і знешкодити її не піднімаючи тривоги. В цьому йому допомагали вище перераховані гаджети та вміння маскуватися й проникати у заборонені зони. Звісно виглядало трохи кумедно, як охорона зовсім не звертала уваги на повністю лисого офіціанта, поліцейського чи доктора з яскравим штрих кодом на потилиці, але спишемо цей факт на ігрові умовності. З іншого боку ніхто не забороняв взяти з самого початку рівня до рук автомат разом з кевларовим бронежилетом і влаштувати стрілянину у стилі кращих бойовиків початку дев’яностих. Місцями виглядало вражаюче, але у цього підходу були свої мінуси. Сорок сьомий хоч є бездоганним клоном першого класу з відмінною фізичною підготовкою і досконалими вміннями поводження зі зброєю, але все-таки він не супермен та не вміє ухилятися від куль.
 Натомість одна прицільна черга, випущена з автомату супротивника, змусить вас розпочинати весь рівень з самого початку, адже зберегти прогрес під час місії взагалі не є можливим, реалії ігрової індустрії початку двохтисячних – справжній хардкор. Ще однією проблемою такого агресивного підходу є й те, що босам з ICA не сподобається стиль вашої роботи, а велика кількість ні в чому неповинних жертв серед мирного населення призведе до втрати всього гонорару, який знаходиться на рахунку головного героя. Іншими словами, ви ризикуєте залишитися взагалі без грошей й відправитися виконувати наступні контракти без необхідного спорядження, що зовсім невесела перспектива. Ледь не забули сказати декілька слів про чудовий музичний супровід гри, написаний відомим датським композитором - Джеспером Кідом.
 Усі інструментальні композиції були насправді унікальними та мабуть запам’яталися багатьом фанатам серії, починаючи від головного меню та завершуючи ігровими рівнями. В цілому Hitman: Codename 47 вийшов зовсім непоганою грою та в свій час зробив маленьку революцію в ігровій індустрії. Звісно, зараз цей ігровий проект вже застарів, як в графічному плані, так і в плані гемплею, але незважаючи на це, він й надалі залишається знаменитою ігровою класикою початку двохтисячних. Грати в нього чи ні, вирішувати вам, а ми, як завжди бажаємо нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
