Сьогодні у випуску ми оглянемо ще один довгобуд ігрової індустрії. Проект з тернистою та складною історією розробки, котра тривала небагато немало - цілих сім років. Створення гри розпочалося ще у далекому 2003 році, коли студія Illusion Softworks була приємно вражена успіхом Mafia: The City of Lost Heaven та вирішила розробити очікуваний багатьма фанатами сіквел. Проект багато разів змінював ігровий движок та старався йти в ногу з часом – для цього перероблювався навколишній світ, ігрові моделі діючих акторів та автомобілів. Нарешті гра була представлена широкій публіці на виставці e3 2009 та викликала у всіх присутніх радість і відчуття ностальгії за очікуваним багатьма продовженням серії.
 На превеликий жаль, реліз гри перенесли на 2010 рік, тому всім фанатам лишалося тільки чекати. Чи вийшов сіквел таким же файним, як і прекрасний шедевр ігрової індустрії Mafia: The City of Lost Heaven - давайте розберемося. Зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Mafia II – це комп’ютерна гра в жанрі Third-person shooter, Action-Adventure розроблена чеською студією 2K Czech та видана американською студією 2K Games двадцять четвертого серпня 2010 року на PC, PlayStation 3, Xbox 360.
 В якості головного героя виступає – Вітторіо Антоніо Скалетта, що разом зі своїми батьками та сестрою Франческою емігрував з Сицилії до американського міста Емпайр-Бей. Замість довгоочікуваної "американської мрії" сім’я стикнулася з жорсткою реальністю, бідністю та важкими умовами праці. Віто не сидів склавши руки і через деякий час познайомився з Джо Барбаро та вони стали ліпшими друзями. У обох не було й цента в кишенях, тож пара молодиків вирішили зайнятися крадіжками, щоб хоч якось заробити собі на життя.
 Під час однієї з таких "операцій" вісімнадцятирічний Віто потрапляє до рук поліції, що ловить необачливого юнака на гарячому. На дворі 1943 рік - Друга світова війна в самому розпалі і американським військовим потрібні солдати, що розмовляють італійською. Перед головним героєм постає вибір – сісти за грати чи піти на фронт. Віто обирає варіант під номером два та відправляється воювати у складі учасника американських десантних військ. Беручи участь у десантних операціях, головний герой успішно пройде через жахи війни та через деяких час повернеться додому, де його зустріне старий приятель Джо, сестра Франі та рідна матір.
 Вмить Віто стикається з новою проблемою - він дізнається про грошовий борг батька місцевому лихвареві, що складає тисячу доларів. Не маючи змоги швидко заробити таку величезну суму грошей, головний герой вирішує разом з приятелем Джо взятися за старе. Протягом проходження сюжетної лінії Віто встигне вирішити сімейні проблеми, познайомитися з місцевими мафіозними донами, завести нових друзів, побувати в десятці складних ситуацій та навчиться примирятися з наслідками раніше прийнятих рішень.
 Гра приємно дивує детальним опрацюванням епох другої світової війни та п'ятдесятих років, адже атмосфера ігрового всесвіту, музичний супровід, автопарк з класичними автомобілями прекрасно передає дух та настрій тих часів. Не залишається осторонь прекрасно зроблена механіка перестрілок та фізика керування автомобілем. Кожен з наявних в грі видів зброї має свої унікальні якості, тож взявши в бій старий-добрий Кольт 911, автомат Томсона чи помпову рушницю ви отримаєте абсолютно різні враження від бойових зіткнень з супротивниками.
 Представлені у грі автомобілі кардинально відрізняються один від одного і більшість з них піддаються тюнінгу. Ви відразу відчуєте різницю між старим Ford Model A або Chevrolet тридцятих років та новенькими Chevrolet Corvette, Hudson Hornet, Ford Thunderbird чи Mercury. З першого погляду гра виглядає і відчувається, як оригінал, але насправді все не так добре, як хотілося би фанатам серії, оскільки цей проект має декілька суттєвих мінусів. Першим з яких виступає надзвичайно короткий за тривалістю сюжет, що складається всього з п’ятнадцяти глав, а другорядних завдань схожих на ті, котрі видавав нам Лукас Бертоне в першій Мафії - тут й близько немає.
 Другим мінусом є відверто слабке сюжетне оповідання та розкриття ігрових персонажів. Якщо перша половина гри є логічною та добре опрацьованою, то починаючи з другої частини події розгортаються з шаленою швидкістю і слабко пов’язані між собою. Серед персонажів гри добре опрацьованими є лише Джо Барбаро та Лео Галанте - інші ігрові персонажі є абсолютно безхарактерними. Вони з’являються у сюжеті на відносно невеликий проміжок часу та не викликають жодних емоцій чи співпереживань під час проходження гри.
 Третім мінусом, як дивно це не прозвучить, є головний герой Віто. Він зовсім не схожий на рішучого і самодостатнього Томаса Анджело і у більшості випадків не приймає самостійних рішень. Його весь час "ведуть за руку" рідні, приятель Джо та лідери мафіозних кланів. Від цього у нас складається образ маріонетки чи пішака у великій грі. Лише ближче до фіналу Віто починає розкриватися, як самостійний герой, що усвідомлює наслідки власних рішень та несе за них відповідальність. Усіх цих проблем могло й не бути, якщо б приблизно за рік до релізу гри студію не прокинув сценарист оригінальної Mafia: The City of Lost Heaven - Даніель Вавра, а розробники не пошматували гру на частини, вирізавши при цьому дуже багато контенту.
 Незважаючи на всі недоліки проект може похизуватися добре опрацьованими бійками та автомобільними гонитвами, приближеною до реалізму фізикою та прекрасно переданою атмосферою. На жаль сіквел не зміг повторити успіх оригіналу та в цілому ми отримали історію про героя, який хотів від життя все і зразу, а в результаті втратив усе – сім’ю, друзів та самого себе. Складається таке враження, що розробники надали лише невелику частинку торта, залишивши всю смакоту за кадром, а так хочеться більшого.
 Сподіваємося, що під час розробки Mafia III студія Hangar 13 врахує усі помилки попередників та врешті-решт порадує усіх фанатів прекрасно опрацьованим продовженням серії. Купувати цю гру чи ні, як завжди, вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
