Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Цей випуск ми присвячуємо ігровому проекту, котрий є мабуть болючою темою для фанів оригінальної трилогії знаменитої серії Mass Effect. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Mass Effect: Andromeda – це комп’ютерна гра в жанрі Action role-playing, Third-person shooter розроблена канадською студією BioWare та видана при підтримці американської корпорації Electronic Arts двадцять першого березня 2017 року на PC, Xbox One та PlayStation 4.
 Анонсована ще на E3 2015 ця гра викликала масу питань, оскільки тоді окрім щоденників з коментарями розробників та декількох скріншотів нічого не було показано. З того моменту четверта частина серії немов провалилася у безодню інформаційної мовчанки, а незначні крихти хоч якихось даних про неї збирали де тільки можна, перериваючи вздовж і впоперек простори Інтернету. Поступово навколо студії почали згущатися фарби, адже спочатку її покинув Кейсі Хадсон – людина, що офіційно вважається одним із засновників серії Mass Effect.
 Саме він в свій час подарував нам Star Wars: Knights of the Old Republic та купу інших непоганих проектів. Потім звільнилися зі своїх посад засновники і водночас директори - Грег Зещук та Рей Музика, додайте до цього відхід від справ декількох десятків сценаристів, дизайнерів і отримаєте зовсім неприємну картину. Фанати неабияк занепокоїлися долею гри, адже було ясно - зі "старої гвардії" BioWare майже нікого не залишилося. Незважаючи на всі ці складності, проект таки дістався до релізу і що ж ми отримали після стількох років розробки – зараз дізнаєтеся про все детальніше.
 Сюжетні події розгортаються у 2185 році та презентують нам пару головних героїв – брата та сестру близнюків Райдерів. Сара та Скотт є учасниками масштабного дослідницької організації під назвою "Andromeda Initiative" заснованої ще у далекому 2176 році парою осіб: бізнес леді Джіен Гарсон, котра володіла значними фінансовими статками та Алеком Райдером – батьком протагоністів, колишнім солдатом Альянсу Систем, що в свій час пройшов курс підготовки бійців спеціальної програми N7 та брав участь у війні Першого Контакту.
 У даної групи осіб був лише один масштабний і дуже амбіційний проект – відправитися з Молочного Шляху у галактику Андромеди з ціллю пошуку нового дому та успішної колонізації придатних для життя планет, які вчені класифікували, як "золоті світи". Для цього було створено шість транспортних засобів, першим з яких стала велетенська станція "Нексус". Вона являла собою імпровізовану копію Цитаделі і повинна була стати притулком та центром нового галактичного уряду по прибуттю на місце призначення.
 Інші ж п’ять представляли з себе спеціально обладнані ковчеги, котрі вміщали по двадцять тисяч колоністів. Для кожного з учасників галактичної експедиції створили свій космічний корабель: людям дістався ковчег з ім’ям персонального крейсера Джеймса Рейнора із StarCraft II: Wings of Liberty - "Гіперіон", азарі отримали у своє розпорядження ковчег - "Левсінія", саларіанці сконструювали собі – "Паарчеро", туріанці змайстрували – "Натанус", а кваріанцям дістався – "Кіла Сі'ях". Кожен з транспортів був укомплектований усім необхідним обладнанням та командою, а на чолі всього був першопроходець – особа, яка заздалегідь здобувала спеціальні тренування і не один рік ретельно готувалася до цієї подорожі, вивчаючи усі наявні данні та аналізуючи можливі сценарії розвитку подій.
 Першопроходець - найважливіший член команди, на якому лежить великий вантаж відповідальності за успіх операції. Кожен хто носить цей титул повинен ретельно суміщати навички досвідченого бійця, який майстерно поводить себе на полі бою, мізковитого вченого, готового до нових відкриттів та рішучого командира, що оперативно і зважено приймає рішення в критичних ситуаціях. В цьому їм частково допомагає SAM (Simulated Adaptive Matrix), ні це вам не Sam "Serious" Stone. Встановлений у кожному з ковчегів, він така собі паличка виручалочка і не раз допоможе першопрохідцю в його подорожі.
 Спілкуючись з власником через спеціальний імплант, цей штучний інтелект оцінюватиме обстановку під час бою, надаватиме тактичні поради та скануватиме місцевість на наявність корисних копалин. Тож, у вище описаному складі експедиція разом з головними героями вирушила на зустріч новій незвіданій галактиці. Прибувши на місце через всього шістсот тридцять чотири роки, містер чи міс Райдер, в залежності від вашого вибору, приходить в себе після довгого сну у кріостазісі. І майже одразу на ковчегу розпочинаються проблеми, оскільки, прямуючи до місця призначення під кодовою назвою "Habitat 7", "Гіперіон" стикається зі скверною – великою радіоактивною хмарою темної енергії, яка завдає шкоди більшості систем, пошкоджує сенсори та ледь не ставить усю операцію під загрозу.
 На щастя капітану разом з першопрохідцем Алеком, вдається успішно владнати ситуацію, але на цьому проблеми не завершуються. Прибувши до одного з "золотих світів", колоністи виявляють, що це зовсім не райський куточок, який можна спокійно заселяти. Навпаки із-за скверни на планеті активно вирують гравітаційні аномалії та грози, але, незважаючи на це, невелика група ініціативних бійців разом з головним героєм і його батьком вирішує висадитися на поверхню, на якій на них вже чекають декілька несподіванок у вигляді агресивної незнайомої фауни та зовсім недружніх інопланетян іменованих кеттами.
 Хоч загалом операція проходить успішно, під час її виконання гине батько Райдерів, передаючи при цьому усі обов’язки і повноваження людського першопрохідця своєму сину чи доньці. Смерть одного з засновників ініціативи стає справжньою трагедією для екіпажу ковчега, попри це, "Гіперіон" успішно дістається до "Нексусу", який прибув до галактики, роком раніше. Райдера молодшого відразу вводять в курс усіх проблем: частина керівництва загинула під час зіткнення зі скверною, на його борту було повстання, зв'язок з іншими ковчегами повністю втрачений і встановити їх місцезнаходження неможливо, а ті самі "золоті світи", які були надією для колонізації є малопридатними для життя.
 Не складно здогадатися на чиї плечі звалять обов’язок розібратися у всіх цих неприємностях. Райдеру видадуть в розпорядження новенький легкий корабель-розвідник "Tempest", укомплектований шестиколісним всюдиходом "ND-1 Nomad". Відразу згадується знаменитий фрегат SSV "Normandy" та його "M-35 Mako". Далі, як кажуть, - "Have fun!", адже на вас чекає ціле зіркове скупчення Елея з десятками систем та сотнями планет. З сюжетною зав’язкою начебто все зрозуміло, а тепер ми традиційно переходимо до опису геймплейних особливостей цього ігрового проекту.
 Якщо порівнювати четверту гру серії з попередниками, то першим, що неодмінно кинеться в очі, стане бойова механіка, котра піддалася кардинальним змінам, в бік збільшення динаміки бойових зіткнень. Тепер у арсеналі головного героя окрім стандартних чотирьох видів озброєння: пістолета, дробовика, штурмової і снайперської гвинтівки, ви знайдете ще й реактивний ранець. За допомогою цього гаджету Райдер може швидко ухилятися від атак супротивників чи зависати у повітрі на декілька секунд.
 Додайте до цього безшовну систему укриттів та інновацію у вигляді можливості змінювати клас персонажа. Наприклад, розпочати перестрілку за солдата, в гущі бою переключитися на технічні вміння інженера, а в кінці завершити все мальовничими та водночас руйнівними комбінаціями біотичних вмінь, - як підсумок отримаєте кращу у всій серії бойову систему. Досліджувати простори нової галактики Скотт буде не один, а, як і в попередніх частинах серії, в компанії невеликої і вельми дружньої команди.
 До її складу входять вельми цікаві особистості: біотик-лейтенант - Кора Харпер, що в свій час тренувалася разом з представниками одного з кращих спеціальних підрозділів азарі; старенький тисяча чотирьохсотрічний кроган – Накмор Драк, який за своє життя ким лише не встиг побувати і найманцем, і солдатом, і навіть космічним піратом; легковажна вчений азарі - Пелессарія Б'Сейл або просто "Пібі", якою керує жага до нових відкриттів і досліджень; туріанка – Ветра Нікс, котра любить планувати на перед та більшість часу веде себе спокійно і зважено, раціонально оцінюючи усі події.
 Колишній полісмен – Ліам Коста; науковець – Суві Анвар; саларіанець-пілот – Калло Джет; головний інженер – Гіл Броді та доктор-психолог – Лексі Т'Перро. У кожного з них своя історія, характер, мотивація, причини, завдяки яким, вони стали частиною Ініціативи "Андромеда" та опинилися у цьому незвіданому куточку космосу. Приємно радує візуальна картинка, яка виглядає зовсім непогано завдяки ігровому двигуну Frostbite, що вже давно добре зарекомендував себе. Насолоджуйтесь краєвидами піщаних дюн Еосу, льодовими рівнинами і засніженими горами Воелду, мальовничим джунглями Хаварла, сонячними водоспадами планети Айя, кислотними болотами Кадари, посушливим кліматом Елаадену.
 Окрім основної сюжетної лінії на вас чекає велика кількість другорядних завдань та різноманітних активностей, але детально хочеться зупинитися на зборі ресурсів і дослідженні технологій. З першою механікою все просто - потрібно лише просканувати місцевість на наявність корисних копалин за допомогою Номаду, а потім запросити гірничий зонд для їхнього видобування, а от з другою все набагато складніше. Спочатку потрібно буде використати сканер для ідентифікації і збору наукових даних, які в результаті використовуються для відкриття нових креслень озброєння, елементів броні чи модифікацій вашого залізного коня ND-1. В свою чергу усі вище перераховані елементи після створення на дослідницькій станції, можуть вільно використовуватися першопрохідцем для різних цілей.
 Ще однією несподіванкою для нас стала велика кількість посилань, що стосувалися подій оригінальної трилогії Mass Effect. Це хоч і дрібниця, але вона така приємна. Мимоволі згадуєш колишнього спектра – Сарена і його армію гетів, настирливого фаната - Конрада Вернера, доктора - Ліару Т'Соні, таємничого - Сірого Посередника, станцію Омега та Найрін Кандрос, Гарруса Вакаріана, проекти "Lazarus" та "Overlord", організацію "Цербер", роботу крогана Окіра, суворого найманця – Заїда Массані та навіть самого командора Шепарда.
 Декілька слів хочеться додати й про мультиплеєрний режим, який фактично майже не змінився з часів Mass Effect 3. Детально описувати його не будемо, скажемо лише, що тепер вам треба пережити не десять хвиль супротивників, а всього сім. Окремою особливістю є механіка командування спеціальними ударними підрозділами, котрі відправляються вами на виконання різних типів завдань, а по їх завершенню повертаються з цінними здобутками. Всього їх шість та з кожною місією вони поліпшуються, стаючи більш досвідченими і готовими до найскладніших операцій.
 Якщо у когось з вас в голові від прочитаного вище матеріалу закралася думка, що це ідеальна гра і мабуть її треба, якомога швидше придбати - відразу скажемо, що не поспішайте з передчасними висновками! Отже ми переходимо до опису недоліків даного проекту і, повірте нам на слово, їх тут чимало. По-перше, складається таке враження, що QA-відділ відповідальний за фінальний стан проекту відправили у космічну експедицію слідом за головними героями. Оскільки кількість не доопрацювань у грі була помітна неозброєним оком на момент релізу: проблеми з текстурами рівнів та персонажів, несподівані смерті компаньйонів Райдера, непрацюючі другорядні квести, глюки з розстановкою персонажів під час сюжетних кат-сцен, незручний інвентар з максимумом на сотню предметів, список можна доповнювати і доповнювати.
 Правду кажучи, все не так погано, як було колись з ПК версією Batman: Arkham Knight, але для гри такого масштабу неприйнятне явище. Другою проблемою є абсолютно пуста галактика – формально у вас є десятки систем відкритих для дослідження, але фактично робити там нічого. Максимум віднайдете якийсь супутник, комету, річку, вулкан або уламки космічного корабля і отримаєте трошечки ресурсів чи xp-поінтів, але на більше не розраховуйте. Ситуацію ще ускладнювала кінематографічна камера, котра переміщалася від однієї планети до іншої зі швидкістю равлика.
 Що ж тут казати, якщо у новій галактиці сценаристи представили нам лише дві нові раси: ангарців та кеттів, а кроганів, саларіанців, туріанців, азарі ми вже бачили. Третім недоліком є лицьові анімації, котрі вже стали надбанням Інтернет мемів. Споглядати за без емоційними та повністю картонними обличчями персонажів, коли вони переживають якусь радісну чи трагічну подію не зовсім приємно, точніше це просто жах. Четвертою проблемою є система досліджень, яка є майже непотрібною. Навіщо витрачати купу часу скануючи різні технології і збираючи ресурси, якщо бажану зброю чи броню з легкістю запропонують торгівці в обмін на невелику суму коштів.
 Ми пробігали більшість часу, одягнуті в броню ангара та зі штурмовою гвинтівкою "N7 Валькірія", лише час від часу модернізуючи їх. Недолік номер п’ять – однотипність подій в сюжетній лінії. Все розвивається приблизно по одному і тому же сценарію: ви прилітаєте на планету, активуєте три обеліски реліктів, вирішивши невелику головоломку чомусь дуже схожу на судоку, потім спускаєтеся у головне сховище і тераформуєте клімат, роблячи його більш сприятливим для життя, а в кінці засновуєте аванпост. Ура! Оплески та овації - слався першопроходець Райдер!
 Якщо на перші рази, ця процедура ще якось цікавить, то потім починає відверто набридати, а справжні зміни в сюжетному оповіданні відбуваються лише ближче до фіналу гри. Не рятують ситуацію і другорядні завдання, більшість з яких, зовсім не цікаві, в дусі "Піди туди – принеси це або піди сюди і скануй десяток мінералів". Хоч над місіями з лояльності компаньйонів попрацювали, як треба. Шостою проблемою є антагоніст – ватажок кеттів Архонт. Він представляє з себе класичного клішованого, плаского і однобокого злодія, який взагалі ніяк не змінюється протягом гри.
 Його влучно можна описати цитатою: "Поганий, просто тому що". В цілому Mass Effect: Andromeda була б файним ігровим проектом, якщо не носила ім’я такої знаменитої і значущої серії. З одного боку це непогана гра з яскраво вираженими плюсами та мінусами, а з іншого сумний і дуже кепський Mass Effect, який ви навряд захочете пройти декілька разів поспіль. Поки це виглядає неначе ляпас усім фанатам оригінальної трилогії від BioWare Montreal, новенької студії, якій явно не вистачило досвіду чи навичок при створенні гри такого масштабу.
 Звісно частину проблем вже усунули з випуском патчів, але кардинально ситуацію, в якій опинилась гра, вже не зміниш. Провівши у грі понад сімдесят годин, скажемо, що це був не найкращий game experience. Купувати собі цей ігровий проект чи ні – вирішуйте самі, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та файного перегляду виставки Е3 2017. Зустрінемося, як завжди, у наступному випуску!
|
