Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд ігрових проектів і цього разу прийшла черга розповісти вам про заключну частину серії Max Payne. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Max Payne 3 – це комп’ютерна гра в жанрі Third-person shooter розроблена спільними зусиллями студій Rockstar Vancouver, Rockstar New England, Rockstar London, Rockstar Toronto та видана корпорацією Rockstar Games п’ятнадцятого травня 2012 року на Xbox 360 та PlayStation 3, а реліз на PC відбувся трохи пізніше, точніше кажучи, першого червня того ж року.
 Вперше анонсоване ще у 2009 році очікуване багатьма фанатами продовження серії викликало у всіх лише настороженість та побоювання, коли стало відомо, що засновники гри – фінська студія Remedy Entertainment не буде приймати участь у розробці ігрового проекту. Дебютний трейлер, продемонстрований двома роками пізніше викликав у всіх лише непорозуміння. Адже замість знайомого нам детектива поліції у шкіряній курці перед нами постав, якийсь товстий, одягнутий в гавайську сорочку, бородатий та повністю голений грінго з пістолетом посеред бразильських нетрів, а фірмової нуарної атмосфери притаманної попереднім іграм серії не було видно й за милю.
 Врешті-решт, після довгих років розробки цей ігровий проект успішно дістався релізу. Тож, яким вийшла остання глава пригод знаменитого колись поліцейського детектива – Макса Пейна, далі ви усе дізнаєтеся. Сюжетні події гри розгортаються через дев’ять років після фіналу Max Payne 2: The Fall of Max Payne і майже відразу ми застаємо головного героя у вельми жалюгідному і прикрому становищі. Він, так-би мовити, знаходиться на узбіччі життя, не маючи жодних орієнтирів чи мотивації і сил жити далі.
 Звільнившись з посади детектива поліції Нью-Йорка, Макс проводить більшість часу в барі розташованому поблизу власної квартири у Хобокені штату Нью-Джерсі, у відчаї пропиваючи останні гроші та шукаючи сенс життя на дні чергової пляшки з під віскі. Прикро бачити, що тепер найкращими друзями Макса стали алкоголь та пігулки зі знеболюючим. Так продовжувалося довгі дні, тижні і місяці, поки у гості до нього не завітав люб’язний чолов’яга на ім’я Рауль, котрий нагадав про навчання разом у поліцейській академії та запропонував йому розпочати все з чистого листа, представивши перспективи роботи у сфері корпоративної безпеки, разом з файною заробітною платнею.
 Не довго думаючи, головний герой прийняв таку щиру пропозицію та вже за мить переїхав до сонячної та яскравої Бразилії. Отримавши ключі від новенької квартири в місті Сан-Паулу разом з посадою приватного охоронця вельми знаменитої та заможної сім’ї Бранко, колишній детектив Пейн почав, як кажуть, жити по новому, намагаючись забути усі жахливі події, що коїлися протягом минулих років у його житті. Буденністю для Макса стали супроводження та охорона своїх роботодавців під час багаточисленних розкішних вечірок за участю заможних осіб, політиків та трьох братів Бранко.
 Казкова сімейка складалася з старшого Родріго – успішного бізнесмена та справжнього магната нерухомості, що заробив собі значні статки за рахунок укладання угод з будівельними та комерційними компаніями; середнього Віктора – відомого політичного діяча, котрий не раз обіцяв навести лад у Сан-Паулу, поклавши раз і на завжди край організованій злочинності; молодшого Марселло, який полюбляв жити на широку ногу, витрачаючи великі суми грошей на алкоголь, дівчат і наркотики.
 Складається таке враження, що головний герой працює лише заради безкоштовної випивки, проводячи більшість свого робочого дня поблизу бару, час від часу слухаючи зауваження Рауля та особливо не задумуючись чи слідкуючи за тим, що коїться довкола. Правду кажучи, нудьга смертна, а не робота, але що ж тут поробиш. Як це часто буває в житті Макса, так не могло тривати вічно і от під час одної з чергових вечірок він втрапляє у велетенську халепу. Справа в тому, що у колишнього детектива NYPD прямо з під носу викрадають дружину Родріго Бранко – Фабіану.
 Не зважаючи на усі намагання протагоніста витягнути її з лап крадіїв, йому це таки не вдається, а вже за пару днів до сім’ї Бранко приходить записка від вуличної банди Сан-Паулу – Командо Сомбра, в якій їхній лідер – Серрано вимагає невеликий викуп у розмірі трьох мільйонів доларів. Такою є сюжетна зав’язка гри, а зараз ми переходимо до опису ігрового процесу та нововведень. Протягом проходження сюжету, розбитого на чотирнадцять окремих глав, ви побуваєте у різних куточках Сан-Паулу: від розкішних пенхаусів та нічних клубів, до брудних і завалених сміттям вузьких вуличок фавели Nova Esperança.
 Відомі своєю увагою до найдрібніших деталей, розробники бережно перенесли базову механіку двох попередніх частин серії майже без змін, зробивши її більш реалістичною. Макс може спокійно користуватися декількома видами зброї, але відтепер з собою дозволяється носити не цілий арсенал, як це було колись, а всього декілька екземплярів - мабуть головний герой забув при переїзді взяти свою знамениту чорну куртку з велетенською кількістю карманів. Наприклад, можете взяти до рук пару пістолетів Beretta 92, штурмову гвинтівку чи помпову рушницю, але не більше – це, в свою чергу, робить бойові зіткнення більш запеклішими та вимагатиме від вас влучної стрільби, оскільки у противному випадку є великий ризик залишитися без патронів посеред бійки.
 Нікуди не поділися знаменита механіка Bullet Time, яка в цій частині серії зазнала невеликих змін, зараз вона працює усього декілька секунд та не надає такої переваги у бою. Кінематографічна камера, що демонструвала смерть останнього супротивника у епічному slow motion, теж на місці. Окрім цього Макс після стрибків буде продовжувати вести вогонь лежачи на спині чи боці та активно користується укриттями піл час перестрілок. Знайомі всім болезаспокійливі пігулки іменовані "Painkillers" теж там де й мають бути та допоможуть виправити стан здоров’я протагоніста під час критичних ситуацій.
 З ними зв’язана ще одне цікаве нововведення під назвою Last Stand. Якщо під час битви індикатор здоров’я головного героя опуститься до мінімуму і у нього в запасі буде декілька пігулок, активується режим останнього шансу, даючи вам можливість швидко стратити вашого кривдника. У разі успіху Макс швидко повернеться до бою, а у разі невдачі на нього чекає смерть. Напевно вам спало на думку, що з плином часу, третя частина серії стала більш казуальною, відразу запевнимо вас - це зовсім не так. Бойові зіткнення залишилися такими ж хардкорними, як і у попередніх іграх, а супротивники ні на мить не поступаються під час перестрілок, спритно реагуючи та влучно стріляючи у відповідь.
 Поступово змінюється і складність гри, з самого початку вам зустрінуться лише звичайні бандити, а от в кінці чекайте на бійців з бронежилетами та приладами нічного бачення, які стануть для вас справжнім головним болем. Іноді гра взагалі не дає вам права хоч на малесеньку помилку та безжалісно відкидатиме на попередній чекпоїнт. Ледь не забули про колекційні предмети, які представлені на ігрових рівнях у вигляді доказів, котрі ще більше розкривають ті чи інші деталі сюжету гри і компонентів золотої зброї - дрібничка, як кажуть, а приємно.
 Декілька слів слід додати й про мультиплеєрний режим, в якому ви маєте змогу створити власну банду та позмагатися з іншими гравцями у декількох режимах: битві банд чи полюванні на героя. Перший являє собою класичний Deathmatch між двома командами або групою гравців, а другий представляється змаганням знайомих героїв: Макса, Рауля чи Мони Сакс з ворожою бандою. Є ще класичний режим Horde Mode, де вам в кооперативі потрібно відбиватися від наступаючих хвиль супротивників – непогана розвага на пару разів разом з друзями, але не більше того.
 Слід додати декілька слів про систему прогресу, адже з кожним здобутим рівнем вам відкриватимуться нові ігрові персонажі, зброя та предмети кастомізації. Єдиним недоліком гри є лише декілька речей. По-перше, майже повна відсутність тієї самої гнітючої нуарної атмосфери, якими так були знамениті оригінальний Max Payne та його сіквел Звісно на вас чекають декілька зовсім непоганих рівнів в Нью-Джерсі, але на більше варто не розраховувати. По-друге, вельми специфічний стиль ігрових кат-сцен, який хоч і нагадує по структурі старі коміксові ролики, місцями вони вельми дратують своїм мерехтінням кольорів.
 В цілому Max Payne 3 є все-таки не ідеальним, але файним продовженням серії. Звісно він не дотягує до рівня Max Payne 2: The Fall of Max Payne, який й досі вважається багатьма фанатами справжнім еталоном, але, незважаючи на цей факт, залишається непоганим ігровим проектом. Грати в нього чи ні, вирішуйте кожен для себе сам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
