Привіт усім фанатам old-school ігрових проектів, сьогодні у випуску ми розглянемо гру, що на початку двохтисячних років стала справжнім хітом та зайняла своє почесне місце у серцях та пам'яті фанатів серед таких визнаних шедеврів, як Mafia: City of Lost Heaven, Tom Clancy’s Splinter Cell, Serious Sam: The First Encounter, Hitman: Codename 47. Тож, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Max Payne – це комп'ютерна гра в жанрі Third-person shooter розроблена фінською студією Remedy Entertainment та видана американською студією 3D Realms двадцять третього липня далекого 2001 року ексклюзивно на PC, а вже, починаючи з шостого та дванадцятого грудня того ж року, в неї змогли пограти володарі PlayStation 2 та Xbox.
 Сюжет гри розпочинається посеред нічного та засніженого Нью-Йорку та презентує нам усміхненого незнайомця в шкіряній куртці, що стоїть на даху хмарочосу зі снайперською гвинтівкою в руках. Познайомтеся з відчайдушним полісменом та водночас наполегливим детективом NYPD – Максом Пейном, що вже не перший рік свого життя присвятив службі у правоохоронних органах міста. Маючи відмінну репутацію, головний герой не раз доводив до кінця власні розслідування та відправляв представників організованої злочинності за грати.
 Через деякий час він познайомився зі співробітником окружної прокуратури – дівчиною на ім'я Мішель. Вони закохалася один в одного, а згодом одружилися і у щасливих молодят народилася донька Розі Пейн – життя здавалося ідеальним - справжньою американською мрією. Все змінилося одного дня, коли Макс, повернувшись з відділку пізніше ніж зазвичай, застав вдома моторошну картину – до його квартири увірвалося декілька наркозалежних, які під дією невідомого йому раніше наркотика під назвою "Valkyr" почали трощити все навколо.
 Взявши до рук пістолета, головний герой намагається захистити свою родину, але не встигає прибігти до них вчасно. Угамувавши усіх незваних гостей, він виявляє закривавлене тіло дружини та доньки, яким, на превеликий жаль, допомогти вже не можна. Після усього пережитого та важкої болі втрат Макс Пейн влаштовується у DEA - відділ по боротьбі з наркотиками та обіцяє собі докопатися до правди, адже він підозрює, що смерть його близьких не була випадковістю. Протягом декількох місяців роботи, головний герой виходить на слід наркотика "Valkyr" та, використавує власні зв'язки, щоб успішно влаштуватися агентом під прикриттям у найбільшому італійському мафіозному клані Нью-Йорку під керівництвом Дона Анджело Пунчінелло.
 Не заважаючи на обережність Макса, йому так і не вдається уникнути проблем та під час виконання одного з завдань він бачить, як на його очах посеред брудного Нью-Йоркського метро гине його найкращий друг і напарник – Алекс Балдер. Прикро й те, що роботодавці Макса, одразу звинувачують свого колегу у вбивстві та оголошують у розшук. Головний герой вирішує стати на шлях помсти та розібратися з італійською мафією самотужки, адже він полісмен, якому вже нічого боятися і нічого втрачати – у нього не залишилося ні сім'ї, ні друзів. Такою є зав'язка історії цього хороброго детектива.
 Сюжет гри розподілений на три великі глави або акти: "The American Dream", "A Cold Day in Hell", "A Bit Closer to Heaven". Протягом проходження яких, головний герой буде боротися з представниками італійської мафії, знешкоджуючи різних кримінальних авторитетів та босів одного за іншим. Крихка стежка помсти змусить колишнього детектива співпрацювати з представниками російської мафії на чолі з Володимиром Лемом, дізнаватися особливості функціонування кримінального світу Нью-Йорка та секрети таємних спільнот впливових людей.
 Перед тим, як перейти до опису ігрового процесу хочеться ще додати декілька слів про особливості сюжетного оповідання. Окрім звичайних роликів, більшість часу сюжет гри подавався у вигляді невеликих вставок намальованих у стилі коміксів вісімдесятих - дев'яностих років разом з коментарями головного героя або інших персонажів, яких ви зустрічали по мірі проходження гри. Тепер ми хочемо привернути вашу увагу до ігрового процесу, що являв собою класичний шутер від третьої особи, але з декількома суттєвими особливостями.
 Окрім звичайної берети Макс Пейн міг носити з собою великий арсенал зброї: починаючи від помпової рушниці, автоматичного дробовика чи пари пістолетів-кулеметів UZI та закінчуючи штурмовою і снайперською гвинтівкою, разом з декількома гранатами та коктейлями Молотова.
Основною фішкою гри був режим "bullet time", який давав змогу на декілька секунд призупинити плин часу та знешкодити декілька супротивників ефектним стрибком із-за кута.
 Завдяки цьому можна виплутатися з халепи, але використовувати його постійно не можна, оскільки час у піщаному годиннику спливав дуже швидко. Поповнити цей режим можна було лише за допомогою вбивств ворогів, але й це було надзвичайно складним завданням. Як і більшість ігрових проектів початку двохтисячних років, ця гра була надзвичайно хардкорною. Головний герой хоч і є надзвичайно вправним полісменом та непогано користується зброєю, але не переживає й трьох влучно випущених по ньому пострілів чи постріл дробу в притул.
 Тож, треба завжди бути обачним, адже навіть один звичайний мафіозі з пістолетом міг становити смертельну загрозу і вмить відправити Макса на той світ. Розробники не боялися ставити вас у складні ситуації під час проходження гри. Наприклад, в один момент протагоніст прийде до тями у підвальному приміщенні озброєний лише бейсбольною битою і йому буде потрібно пробратися через добрий десяток охоронців з пістолетами та дробовиками. Для підтримання здоров'я на належному рівні головний герой буде використовувати Painkillers, які ви будете знаходити у різних куточках рівня.
 Всього з собою можна носити до дев'яти баночок з цими важливими пігулками та поповнювати шкалу здоров'я детектива після важких вогнепальних сутичок з супротивниками. В цілому Max Payne стала еталоном жанру та визнаним шедевром ігрової індустрії, як серед професійних ігрових видань так і серед багатьох фанатів комп’ютерних ігор. Гра не за просто так отримала звання кращого ігрового проекту на PC та зібрала велику кількість нагород у 2001 році, а сам сценарист та креативний директор студії Remedy Entertainment увіковічив себе в образі Макса Пейна.
 Якщо вам подобаються динамічні шутери – спробуйте зіграти в цю неперевершену гру, адже незважаючи на те, що їй виповнилося вже цілих п'ятнадцять років та графіка місцями трошечки застаріла – вона варта того, щоб поповнити вашу бібліотеку в Steam. А ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
Angelo Punchinello: Payne! You're a dead man.
Max Payne: That's what everybody keeps telling me. |
