Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд нещодавніх новинок ігрової індустрії та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до сіквелу Middle-earth: Shadow of Mordor. Гри, яка у 2014 році, незважаючи на деякі недоліки, стала для своїх творців справжнім комерційним успіхом та навколо неї сформувалася величенька армія фанатів. Розписувати усі її особливості ми тут не станемо, детально почитаєте у нашій рецензії, хто зацікавився – ласкаво просимо до архіву.
 Як наслідок, ні для кого не стало сюрпризом чи несподіванкою, що продовження знаходиться у розробці. Вперше гру продемонстрували широкій публіці під час прес конференції Microsoft в ході виставки E3 2017, висвітивши фінальну дату релізу. За ті кілька місяців, які пройшли з моменту презентації, даний ігровий проект встиг вляпатися у низку скандалів. Перший з них прогримів у той момент, коли стало відомо про неприємний факт наявності у грі за шістдесят – сто американських доларів, в залежності від типу видання, цілого окремого онлайн магазину з військовими скриньками.
 Багато хто розчарувався, ледь побачивши орка-комерсанта, управляючого цим всім ділом, котрий єхидно посміхався, потираючи при цьому руки. Невдоволень серед фанатів серії було дуже й дуже багато, а до гри почали приліплювати різноманітні кумедні прізвиська і назви типу: Middle-earth: Shadow of Greed чи Middle-earth: Shadow of More Money, називаючи розробників і видавців жадібними до грошей людьми. Другий скандал розгорівся через DLC під назвою "Forthog Orc-Slayer". Справа в тому, що майже за рік до релізу виконавчий продюсер студії Monolith Productions – Майкл Форгі, на превеликий жаль, помер від хвороби.
 Розробники вирішили увіковічити свого колегу і гарного друга у вигляді персонажа всередині гри, який коштував всього три - п’ять доларів в залежності від регіону. В офіційній заяві містилася інформація про те, що частина зібраних коштів піде на допомогу сім’ї Майкла. І все б було добре, але у багатьох гравців закралося питання: "Чому лише частину, а не всі зібрані від доповнення фінансові активи?". Вичерпної відповіді на це питання ані представники студії, ані корпорація WB не змогла надати й тоді – через це у повітрі здійнялася справжня буря незадоволення.
 На щастя, ситуацію швидко владнали, повернувши гроші усім хто придбав DLC. Врешті-решт розробники зробили його безкоштовним та перерахували певну суму коштів на рахунок сім’ї свого колеги, але, незважаючи на цей файний факт, Monolith та WB все-таки суттєво підмочили власну репутацію у очах багатьох гравців. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Middle-earth: Shadow of War – це комп’ютерна гра в жанрі Action RPG, Action role-playing розроблена американською студією Monolith Productions та видана при підтримці корпорації Warner Bros. Interactive Entertainment десятого жовтня 2017 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One.
 Сюжетні події сіквелу розгортаються протягом чотирьох окремих глав та стартують відразу після фіналу Middle-earth: Shadow of Mordor, продовжуючи історію рейнджера Гондору Таліона і його невід’ємного напарника – старовинного ельфійського коваля Келембрімбора. Протягом подій минулої гри, ця пара стала справжньою знаменитістю серед жителів Мордору, а багато орків та уруків не просто так, а зі страху, присвоїли головному герою прізвисько "Gravewalker", покрите багаточисленними оповідями і приказками.
 Перемігши усіх лейтенантів Темного Лорда, Таліон разом з Келембрімбором направилися до Ородруіну. Саме тут в центрі рокової гори на світ з’явилося нове кільце, досконале за своєю структурою та жодним чином не пов’язане з Сауроном. З його допомогою обидва герої вирішують втілити у життя доволі амбіційний план - підпорядкувати собі весь Мордор, поступово захопивши його, клаптик за клаптиком та покінчити з Темним Лордом раз і назавжди. Не встигли вони приступити до реалізації своїх намірів, як раптом невідома сила викрадає дух ельфа, залишивши головного героя фактично висіти на волосинці між життям і смертю.
 На щастя, зберегти себе йому допомагає щойно створене кільце, одягнувши яке, рейнжджер відправляється на пошуки свого світлого товариша – такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду особливостей даного проекту. З гемплейної точки зору сіквел може похизуватися великою кількістю нововведень. Відразу зазначимо один факт - базова бойова система залишилася без суттєвих змін і не сильно відрізняється від того, що ми бачили у Middle-earth: Shadow of Mordor і Batman: Arkham Knight.
 Таліон вміє майстерно фехтувати, наносячи численні удари супротивникам та у відкритому бою залюбки осідлає катагора, велетенського грауга чи навіть вогнедишного дрейка. Розробники повністю переробили систему поліпшення головного героя, розбивши її на кілька напрямів або іншими словами спеціалізацій, але й це ще не все. Майже кожна відкрита здібність має додаткові три варіації, котрі тим чи іншим чином впливають на її ефективність. Наприклад, контратаки Таліона не лише відправлятимуть у нокдаун атакуючих його капітанів, а крім до цього стануть летальними для уруків.
 Ось ще один приклад, як вам таке, протагоніст на додаток до збільшеної спритності отримає ще й безшумний біг, приємна невелика дрібничка, що значно спростить приховане проникнення у ворожий табір. На зміну системи рун із попередньої гри у сіквелі нарешті з’явилася можливість без проблем заміняти елементи екіпіровки протагоніста. Укомплектовуйте рейнджера, як душа забажає, адже на вас чекають різноманітні мечі, луки, кинджали, кожен зі своїми унікальними особливостями, котрі дозволять наносити більше шкоди опонентам.
 Нові види броні, які підвищать максимальний рівень здоров’я персонажа та багато чого іншого. Додатково характеристики наявних у інвентарі протагоніста речей можна поліпшити за допомогою спеціальних коштовних каменів трьох видів. Червоні на кілька десятків відсотків збільшать ефективність певного виду зброї, зелені пришвидшать регенерацію хелс поінтів, а білі дозволять отримувати більше досвіду від виконання усіх активностей чи автоматично на кілька ступенів поліпшать рівень завербованих у майбутньому капітанів армії Саурона.
 І раз ми вже завели мову про опонентів головного героя, то зараз детальніше поглянемо на центральну фішку чи унікальну особливість, яка дебютувала ще у минулій грі серії, а саме систему Nemesis. Цього разу розробники вирішили поліпшити її, ще більше урізноманітнивши характери орків. Воєначальники армій, як і раніше, володіють своїми унікальними наборами здібностей, відносять себе до різних племен, а також мають братів по крові, низку сильних та слабких сторін, котрі вам доведеться з’ясовувати. Вони є насправді серйозними супротивниками здатними прекрасно адаптуватися на полі бою та розправитися з Таліоном всього за три – чотири удари, недооцінювати їх ми вам не радимо.
 Наприклад, одні з них полюбляють ходити у компанії загону лучників чи зграї катагорів, другі покривають власну зброю смертельною отрутою, а треті приходять у лють від отриманих під час бою смертельних поранень. Капітани пам’ятатимуть кожну зустріч з рейнджером, можуть самі влаштовувати на нього засідки та обдурювати смерть. Тож не дивуйтеся раптовому крику "Рейнджер!", точніше кажучи тому, що через деякий час зустрінете серед живих дуже понівеченого знайомого орка, якого пару годин тому розкроїли навпіл ударом меча.
 З іншого ж боку з них вийдуть чудові союзники, адже, починаючи з другої глави у головного героя відкриється можливість збирати власну армію, підчиняючи за допомогою кільця своїй волі наявних воєначальників Саурона. Серед орків краще відразу обрати собі охоронця, він протагоністу і в бою допоможе, і не раз від вірної смерті врятує, витягнувши рейнджера зі скрутних ситуацій. Війська знадобляться головному герою в основному виключно для штурму добре укріплених фортець, загалом яких п’ять – по одній у кожному регіоні Мордору.
 До цих насправді масштабних битв слід готуватися заздалегідь - пильно підбирайте капітанів і покращуйте підлеглих, надаючи їм доступ до катапульт, більш важкої зброї, катагорів та граугів. Всього на штурм можна відправити від трьох до шести чемпіонів. Звісно існує зовсім інший шлях найменшого супротиву, перед захопленням фортеці є можливість суттєво ослабити ворожий гарнізон, заманивши капітанів у засідку. Ідеальним варіантом буде перед цим підіслати до них когось із своїх орків у вигляді шпигунів.
 В такому випадку ваш опонент отримає кинджалом у спину зі словами: "The Bright Lord says Hello", а Таліону навіть не доведеться вступати у відкриту конфронтацію з ним під час облоги, залишиться лише розправитися з головою фортеці у тронному залі. Окрім сюжетної лінії у відкритому світі Мордору є декілька занять: збирайте розкидані тут і там колекційні предмети, розшукуйте фрагменти спогадів павучихи Шелоб або ельфійські слова, за допомогою яких потім відкриваються двері до стародавніх гробниць з легендарним спорядженням, немов вхід до підземного міста гномів – Морії.
 На жаль у даної гри є декілька мінусів, які місцями значно псують задоволення від проходження. Першою з них є банальні технічні проблеми у вигляді неприємних вильотів на робочий стіл. Дрібничка, яку невідмінно залатають майбутніми патчами, але все-таки неприємно. Другим мінусом є штучне затягування ігрового процесу. В кожному новому регіоні Мордору, Таліону доведеться збирати власну армію з нуля і це, чесно кажучи, таке собі задоволення. Чому розробники не дали можливості передислоковувати наявних у вашій армії орків з одної частини чорної країни до іншої нам не відомо.
 Інколи доступ до сюжетних місій залишається закритим, поки ви не рекрутуєте собі певну кількість капітанів у даному регіоні, що взагалі виглядає досить дивно. Третім недоліком є наявність того самого онлайн магазину з "скриньками щастя" розподіленими на кілька типів: срібні, золоті і легендарні. Перші здобуваються за внутрішньо ігрову валюту іменовану "mithril", другі можна придбати за золото (гроші) або отримати в результаті виконання місій онлайн вендети, останні ж купуються виключно за кошти.
 З них ви можете отримати нових орків для своєї армії, сети спорядження, тренувальні накази, двохгодинні прискорювачі досвіду персонажа. І чесно не розуміємо нащо цей сервіс присутній у грі, адже протягом проходження сюжету ми не відчували ані проблем з екіпіровкою епічного чи легендарного типу, ані складностей з вербуванням орків до власної армії. До речі, ніхто ж не гарантує вам, що капітан, якого недавно дістали з коробки рано чи пізно не зрадить протагоніста і не перейде на бік ворога, погодьтеся приємного в цьому мало та й за витраченими коштами потім пожалкуєте.
 Єдину цінність з усього переліченого становлять лише, так званні, xp-boost, котрі дозволять швидше підвищити рівень персонажа. Загалом цей онлайн сервіс, на нашу думку, хочеться описати всього одним влучним фразеологізмом: "Ні в тин, ні в ворота". Четвертим мінусом гри, як це дивно не прозвучало, є останній четвертий акт під назвою "The Shadow Wars". Мимоволі складається таке враження, що спочатку все просто буде погано, але згодом це "погано" перетворюється, без жартів, у справжню катастрофу.
 В ньому на вас чекає череда абсолютно однакових подій, де Таліону потрібно буде захищати завойовані фортеці від наступаючих сил Саурона. І це просто жах, якщо перші рази від усього дійства отримуєш хоч якесь задоволення, то згодом стає просто нудно. От ми й не витримали й подивилися справжній фінал на Youtube, закинувши гру на восьмому штурмі однієї з фортець, незважаючи на шістдесятий рівень головного героя та кілька легендарних орків у лавах нашої армії. В цілому Middle-earth: Shadow of War вийшов досить суперечливим проектом з великою кількістю плюсів і мінусів.
 Ідеальним сіквелом назвати її язик не повертається, але й до звання повного непотребу їй далеко. Після витрачених п’ятдесяти годин на проходження даного ігрового проекту у нас залишилися двоякі враження. Купувати цю гру чи ні, як завжди, вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
