|
Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Цікаво, як часто в різноманітних іграх вас змушують боротися з вірусами, мутантами та іншими глобальними біологічними катастрофами? Напевно, першою, на думку спадає організація "B.S.A.A." з відомої багатьом серії Resident Evil. Якби у вас з’явилася можливість зіграти на іншій стороні барикад, так-би мовити відчути себе справжнім монстром, незламним та невразливим створінням, готовим за секунди знищити цілі полчища супротивників, що б було тоді? На це запитання ми зараз і постараємося дати максимально розгорнуту і аргументовану відповідь.
 Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Prototype – це комп’ютерна гра в жанрі Action-Adventure розроблена зусиллями канадської студії Radical Entertainment та видана при підтримці американської корпорації Activision дев`ятого червня 2009 року на PC, Xbox 360 та PlayStation 3. Основні сюжетні події розгортаються у самому центрі Нью-Йорку – острові Манхеттен. Саме тут в одному із сотень хмарочосів разом зі своєю дівчиною на ім’я Карен Паркер проживає талановитий генетик, біолог та вчений – Алекс Джей Мерсер.
 Загалом цього персонажа можна охарактеризувати, як вельми холодного, закритого, самолюбивого і егоїстичного тридцятирічного чоловіка, в житті якого зовсім не було друзів. Ще однією насправді близькою людиною, крім коханої, у житті головного героя була його рідна сестра - Дана Мерсер, котра вже декілька років вельми вдало займалася кар’єрою незалежного журналіста, проводячи багаточисленні розслідування тих чи інших злочинів чи нещасних випадків на території міста. Більшість часу Алекс повністю присвячував себе роботі у високотехнологічних лабораторіях разом з сотнями найкращих вчених.
 Працював протагоніст не аби де, а у самісінькому головному офісі корпорації "GENTEK" під керівництвом генерального директора - доктора Реймонда МакМаллена. Можливо б головний герой і далі продовжував трудитися на благо корпорації, якби одного вечора не прокинувся з амнезією у морзі штаб-квартири. Двоє вчених, які от-от збиралися почати автопсію його тіла, від побаченого кулею вибігли з приміщення, піднявши при цьому тривогу. На виході ж збентеженого Мерсера, який поки не міг зрозуміти, що ж тут чорт забирай коїться, чекав добре озброєний і підготовлений загін охорони.
 Натрапивши на справжній шквал куль, головний герой, на диво, не відправився миттю на той світ, а навпаки залишився в світі живих і вже за мить, перестрибнувши високу огорожу, зникнув посеред вечірніх вулиць Нью-Йорка. Саме в цей момент Алекс зрозумів - його тіло уражене вірусом "Blacklight", котрий раніше співробітники лабораторії класифікували під заголовком DX-1118 C. Успішно діставшись до квартири Дани, Мерсер спочатку рятує сестру від незваних гостей, а потім знаходить притулок в невеликій приватній квартирі.
 Згодом він дізнається про ще одну таємничу особу, яку тримають у стінах корпорації "GENTEK", точніше кажучи, на п’ятдесят першому поверсі головного офісу. Нею виявляється дівчина, на вигляд років вісімнадцяти, яка була занесена у централізовану базу даних під кодовою назвою "Mother" відома ще, як - Елізабет Енн Грін. Не довго думаючи над можливими наслідками, протагоніст вирішує визволити її з полону, зовсім не підозрюючи, яку страшну біологічну загрозу збирається випустити на вулиці Нью-Йорку.
 Не складно здогадатися, що його діяння стає початковою точкою масштабної біологічної епідемії, в результаті якої загинуть десятки тисяч мирних жителів. Як наслідок, про цей інцидент дуже швидко стає відомо уряду США, а на острів Манхеттен прибувають частини регулярної армії та морської піхоти. Разом з ними на спеціальному авіаносці з’являється корпус бійців "Blackwatch" - майстерно підготовлених спеціалістів, відповідальних за пряму боротьбу чи локалізацію наслідків біологічних та вірусних спалахів.
 На вулицях міста розпочинається справжній хаос, котрий дуже швидко переростає у непоодинокі криваві протистояння між військовими та зараженими вірусом цивільними. Серед усіх цих подій Алекс, усвідомивши яку страшенну помилку допустив, вирішує зупинити Елізабет. Він ставить собі за мету покінчити з вірусом раз і назавжди, знайти та покарати винуватців, а також, якщо пощастить, спробувати вилікувати себе від зараження, відшукавши хоч якісь ліки – такою є сюжетна зав’язка.
 Далі ми традиційно переходимо до огляду гемплейних особливостей гри. Core gameplay являв собою особливий мікс ураганного екшену та примітивного стелсу, але до всього по черзі. Справа в тому, що за рахунок вірусу головний герой отримав надзвичайну силу, спритність і витривалість. До цього ж унікальною стала можливість змінювати власне тіло на молекулярному рівні за рахунок декількох здібностей, розділених на три окремі напрями: атакуючі, захисні та сенсорні. Наприклад, Алекс за лічені секунди має змогу перетворити власні руки у гострі, мов бритва, кігті, як у Росомахи чи у два велетенські тверді, як камінь, молоти, котрі чимось схожі на руки голема.
 Але це ще не весь доступний арсенал: смертоносний меч, хлист та збільшення м'язової маси у декілька десятків разів, теж стануть у нагоді при боротьбі з супротивниками. Для захисту від ворожого вогню Мерсер користується спеціальним щитом або вміє покривати власне тіло з ніг до голови шаром надміцної броні, здатної витримувати попадання кількох танкових снарядів чи керованих ракет - такий собі імпровізований костюм Тоні Старка. Сенсорні здібності являють собою інфрачервоний зір, що допоможе легше виявити супротивників прихованих за клубами диму та зір зараженого, який знадобиться лише у одній з сюжетних місій.
 Останніми, але не менш важливими у цьому переліку є руйнівні атаки. Опинилися сам на сам з переважаючими силами противника – не біда, Алекс, накопичивши критичну масу, випустить довкола себе сотні щупалець чи вкриє територію велетенськими шипами. Кожна здібність піддавалася додатковому поліпшенню, витрачаючи відповідні поїнти, ви могли зробити головного героя ще спритнішим чи більш смертоносним. Аптечок, як таких, у грі немає, їхнім аналогом слугує "поглинання". Кожен, хто стане на його шляху, має непоганий шанс стати не лише потенційним джерелом відновлення здоров’я, а ще й непоганим постачальником інформації.
 Протагоніст не тільки регенерує частину хелс поїнтів, а приймає зовнішній вигляд жертви, набуває нових знань та навичок, а й разом з цим переживає частину її спогадів. Тож, не дивує й той факт, як вже за декілька днів звичайний вчений-генетик опановує навички професійного користування стрілецькою зброєю та без проблем веде вогонь зі штурмової гвинтівки Colt М4, важкого кулемета М249, гранатомета M32 Milkor та протитанкового ракетного комплексу FGM-148 Javelin. Крім цього, Алекс навчиться майстерно керувати важкою армійською технікою та в один момент сяде за кермо бронетранспортеру M2 Bradley чи танку M1 Abrams.
 Не відмовиться він і від важелів гелікоптерів: транспортний Sikorsky UH-60 Black Hawk та ударний McDonnell Douglas AH-64 Apache також будуть доступні вам для здійснення бойових вильотів у небі Нью-Йорка. Цей величенький арсенал не раз витягне головного героя зі скрутних ситуацій. Також хочеться зазначити, що гра була й залишається доволі хардкорною. Якщо на початку сюжету, ви не відчуватимете жодних проблем при боротьбі з супротивниками, то останні декілька глав змусять вас добряче понервувати.
 Лави військових поповняться суперсолдатами, стаціонарними та літаючими вірусними детекторами, а від орд заражених мутантів, разом з мисливцями і гідрами не буде спокою. Не зважаючи на багаточисленні плюси, гра має низку суттєвих мінусів. Першим з яких є те, що ігровий світ Нью-Йорку є абсолютно пустим та у відриві від сюжету робити там просто немає чого. Звісно можна побігати вулицями, розшукуючи сховані тут й там сині і фіолетові сфери, які нададуть вам декілька додаткових поїнтів для поліпшення здібностей.
 Спробувати виконати пару невеликих челленджів, приховано проникнути на військові бази, які нічим не відрізняються одна від одної, руйнувати лігва інфікованих чи займатися пошуками людей з особливими спогадами, але на повноцінні додаткові завдання не варто розраховувати. Проблемою під номером два, як зазначалося раніше є примітивний стелс. Складається таке враження, що NPC не бачать далі власного носу, не реагують на зникнення своїх товаришів та зовсім не звертають на вас уваги. На подив солдат, який пронісся повз зі швидкістю гоночного автомобіля чи впав з висоти п’ятдесяти поверхового хмарочосу і залишився живим, не викликає у супротивників жодних підозр.
 Можливо для військових таке явище буденність, подумаєш собі – літаючий солдат на горизонті. Третьою є невелика проблема у бойовій системі. Хоч протагоніст має змогу наносити багаточисленні удари, але нормально блокувати і ухилятися від ворожих атак його ніхто не навчив – дрібниця, але в деяких битвах це дуже дратує. Останнім мінусом гри є її не налаштованість під широкоформатні монітори, адже максимально доступне розширення екрану в опціях всього 1280 x 800, думаємо тут не потрібно жодних коментарів.
 В цілому Prototype вийшов непоганим ігровим проектом з яскраво вираженими плюсами та мінусами. Звісно, він меркне на фоні знаменитого багатьом ексклюзиву для PlayStation 3 – іnFamous з Коулом МакГратом, реліз якого теж припав на 2009 рік. Незважаючи на цей факт, у гри з’явилася армія фанатів, а розробники отримали достатньо фінансів для створення сіквелу, але про нього ми розповімо вам вже іншим разом. Чи варта ця гра уваги? – думаємо, це вирішить кожен сам для себе, а ми, як завжди, бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
