Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд популярних ігрових проектів та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до однієї з відомих на початку двохтисячних років серії, присвяченої пригодам відомого шпигуна. Ні, це не культовий Агент 007, ні Солід Снейк з не менш відомої на весь світ Metal Gear, ні Габріель Логан з Syphon Filter. Фанати жанру стелс вже зрозуміли про якого спецагента буде йти мова. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Tom Clancy’s Splinter Cell: Chaos Theory – це комп’ютерна гра в жанрі Third-person shooter, Stealth розроблена канадською студією Ubisoft Montreal та видана при підтримці французької корпорації Ubisoft двадцять першого березня 2005 року на PC, Xbox та PlayStation 2.
 Сюжетні події гри розгортаються через кілька років після фіналу Tom Clancy's Splinter Cell: Pandora Tomorrow. Успішно знешкодивши усі терористичні загрози на території Грузії та Індонезії, Сем Фішер продовжив виконувати свою роботу у штаті секретної організації "Third Echelon", котра за цей час встигла добре розширитися. Точніше кажучи, до неї приєднався ще один новачок. Крім вже знайомого усім голови організації - полковника Ірвінга Ламберта, головного технічного та інформаційного аналітика Анни "Грім" на Сема чекав спеціаліст зі зброї і логістичної підтримки відомий більше серед даного вузького кола осіб під іменем Вільям Реддінг.
 На головного героя, як завжди, чекали багато небезпечних завдань узгоджених в спільній координації з президентом та Агентством Національної Безпеки Сполучених Штатів Америки. А про мінімум часу на власні потреби, будь-то звичайний відпочинок від важкого і напруженого робочого дня чи приділення достатньої уваги рідній донці – Сарі Фішер й говорити не хочеться. Розпочинається все зі звичайної операції порятунку американського військового програміста, задіяного у одній з державних програм.
 Цьому шановному співробітнику корпорації "Wright-Pritchard Technologies", відомого під іменем Брюс Моргенхольд, м’яко кажучи, взагалі не пощастило. Адже він, в силу невдалого збігу обставин, потрапив у полон перуанської терористичної організації "Голос Народу". Загальна ситуація ускладнювалася ще й одним неприємним фактом, а саме наявністю у горе програміста купи інформації і секретних військових даних, витік яких міг призвести до великої кількості негативних наслідків на території Сполучених Штатів Америки чи її країн-союзників.
 Зважаючи на те, що протягом кількох днів з моменту захоплення терористи не висунули ніяких вимог, представниками Агентства Національної Безпеки та Третього Ешелону після проведення коротких переговорів було прийнято рішення відіслати на порятунок свого найкращого агента – Сема Фішера. Перед ним поставили завдання врятувати Брюса з полону, відшукати й забрати з собою втрачені дані та при можливості знешкодити лідера перуанських терористів – Уго Ласерду. Такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду технічних і геймплейних особливостей даного ігрового проекту.
 Протагоніст, як і у попередніх іграх серії, відправлявся на усі спецоперації у своєму фірмовому "Mark V Tac Suit", оснащений знаменитими зеленими три фокальними окулярами разом з улюбленим пістолетом "FN Five-seveN" та штурмовою гвинтівкою "SC-20K M.A.W.S.". Теорія Хаосу не відставала від традиційних правил серії і представляла з себе доволі хардкорний проект. Ключові елементи геймплею залишилися фактично без змін, а основний акцент й досі робився на прихованому проникненні на ту чи іншу територію з тихою нейтралізацією супротивників.
 Яким взагалі бажано було не показуватися на очі, адже одна, дві ворожі кулі і Сем відправлявся на той світ, будьте ласкаві завантажити найближчий сейв, жодних поступок. Хоча й тут на фанатів серії чекало кілька приємних нововведень. Одним з них стала повна відмова від рахунку піднятих тривог, який хоч і залишився, але функціонував вже зовсім по іншому принципу. Якщо у оригінальному Tom Clancy’s Splinter Cell та Tom Clancy's Splinter Cell: Pandora Tomorrow було достатньо всього три рази "підняти на вуха" усіх супротивників довкола, що автоматично вело до провалу місії, то тепер ви маєте змогу підняти хоч десять тривог підряд, але це негативно відіб’ється на фінальному рейтингу місії.
 Ще однією невеликою зміною стала поява детальних екранів брифінгу перед кожним завданням з участю усіх учасників Третього Ешелону. В них зазвичай вам надавалася тактична інформація про місцевість, можливих опонентів разом з деякими рекомендаціями щодо вибору спорядження. Як кажуть зазвичай, дрібниця, а приємно. І раз ми вже сказали кілька слів про інвентар, то приділимо оснащенню протагоніста трохи більше уваги. Адже тепер у вас є можливість обрати один з трьох доступних сетів спорядження: рекомендованого, штурмового та стелс набору.
 Тут все зазвичай залежить від персональних смаків кожного гравця: не хочете морочити собі голову з вибором екіпірування – обирайте перший варіант. Полюбляєте агресивний стиль проходження – ось вам купа сенсорних мін, осколкових та світло шумових гранат разом з гвинтівкою "SC-20K M.A.W.S.", оснащеною дробовиком – ідеальне рішення для бою в вузьких приміщеннях. Притримуєтесь прихованого стилю і полюбляєте залишатися в тіні, теж не біда - "SC-20K M.A.W.S." з глушником, шоковими зарядами і кільцевим аеродинамічним снарядами, мініатюрними камерами спостереження чекає на вас.
 Також Сему неабияк допоможе його пістолет, оснащений новою модифікацією відомою під абревіатурою OCP (Optically Channeled Potentiator). З його допомогою він зможе без проблем на кілька секунд вимикати будь-яку електроніку, наприклад, звичайні лампочки чи камери спостереження. Черговою інновацією стала поява механіки ближнього бою з купою летальних і нелетальних прийомів, які розробники люб’язно вирішили включити у гру, видавши містеру Фішеру армійський ніж.
 Він не раз стане у нагоді, коли потрібно зламати замок зачиненої двері, пробити бак дизель-генератора, допитати чи розправитися з супротивником. Але усі ключові зміни на цьому не закінчуються, оскільки, крім перелічених нами раніше елементів, у грі з’явилася механіка зламу комп’ютерів та іншої техніки. Вже не потрібно шукати код від двері, адже Сем має змогу зламати її, використовуючи власний OPSAT. Для цього потрібно швидко підібрати комбінацію з чотирьох чисел за короткий період часу.
 Не встигнете зробите це вчасно – підіймете тривогу, переполошивши усіх охоронців на рівні. Не менш важливою геймплейною зміною стало доопрацювання системи штучного інтелекту NPC. Електронні болванчики й так непогано бачили і чули все, що коїлося довкола них, а відтепер дуже рідко ходили поодинці. Вони стали частіше кооперуватися у невеликі групи та активно використовували ліхтарики, люмінесцентні палички та прилади нічного бачення. Від чого підібратися до них чи пройти непоміченим повз стало ще складніше, а у деяких ситуаціях майже неможливо.
 Не менш важливою новацією стала поява додаткових завдань під час місій. Хоч вони є необов’язковими, але додають необхідної різноманітності. Наприклад, встановити маячки на контейнери зі зброєю або зламати кілька комп’ютерів, завантаживши у локальну мережу вірус. З технічної точки зору третя гра серії не відставала від конкурентів, використовуючи прогресивний на той час ігровий двигун Unreal Engine 2.5. До графіки і деталізації у далекому 2005 році не було взагалі жодних питань.
 На нашу думку розробники постаралися на славу, тож віднайти у грі хоч якісь недоліки дуже й дуже важко. Правду кажучи, цього і робити не хотілося, оскільки на той час перед усіма постав, без перебільшення, ідеальний Splinter Cell. В цілому Tom Clancy’s Splinter Cell: Chaos Theory вийшов вельми файним продовженням серії. Зважаючи на величезну кількість інновацій та гігантський об’єм роботи зробленої розробниками і сценаристами, не дивно, що тріквел швидко отримав високі оцінки від профільних ігрових журналістів, а фанати урочисто присвоїли йому звання ідеального стесл-екшену.
 Багато хто з них швидко поставив її собі за яскравий еталонний взірець та на одну з сходинку з іншими популярними проектами цього ж жанру тих часів. Купувати цю гру чи ні, як завжди вирішувати вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
