|
Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд класичних ігрових проектів початку двохтисячних та цього разу вирішили привернути вашу увагу до сіквелу однієї з відомих шпигунських серій. У 2002 році оригінальний Tom Clancy’s Splinter Cell став для десятків тисяч гравців та низки професійних ігрових журналістів справжнім сюрпризом. Навколо гри майже відразу сформувалася велика армія фанатів, яка з нетерпінням почала чекати продовження, яке вийшло на суд публіки через небагато й немало – цілих два роки.
 Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Tom Clancy's Splinter Cell: Pandora Tomorrow – це комп’ютерна гра в жанрі Third-person shooter, Stealth розроблена китайською студією Ubisoft Shanghai та видана при підтримці французької корпорації Ubisoft двадцять третього березня 2004 року на PC, Xbox, PlayStation 2 та Nintendo GameCube. Сюжетні події розгортаються через два роки після фіналу першої гри серії, а в центрі оповідання розкривається чергова низка пригод найкращого агента надсекретної шпигунської організації "Third Echelon" - Сема Фішера. За цей час головний герой встиг взяти участь не в одній десятці спеціальних операцій, не раз ризикуючи життям і захищаючи жителів США та країн-партнерів від терористичних загроз різноманітного характеру.
 Звісно за усі свої багаточисленні заслуги перед агентством національної безпеки Сполучених Штатів, шановний оперативник ні разу урочисто не отримав жодної медалі з рук політичних діячів чи міністрів. Результати його діяльності зазвичай залишалися секретом для мільйонів жителів по всьому світу, а будь-які факти про персону цього загадкового шпигуна приховувалися у тіні, як і він сам. Не встиг містер Фішер, як слід, відпочити у відпустці від напруженої роботи у Грузії, відволіктися від проблем та приділити хоч краплинку уваги рідній доньці Сарі, як тут у його домі пролунав телефонний дзвінок. Зі слухавки доносився знайомий голос полковника Ірвінга Ламберта, котрий попросив Сема, терміново приїхати до штаб-квартири. Не маючи особливого вибору, адже, як кажуть "Duty Calls", головний герой, полишив все та знову відправився захищати світ.
 Після невеликого тренування і короткого брифінгу стає зрозуміло, що цього разу проблеми назріли у Індонезії, точніше кажучи, у столиці Народно-Демократичної Республіки Східний Тимур – місті Ділі. Виявляється невелика група озброєних до зубів терористів на чолі з тридцяти двох річним чоловіком – Сухаді Садано атакували посольство Сполучених Штатів Америки, жорстоко розправилися з охороною і взяли у заручники кілька десятків співробітників. Поки вони не висували жодних вимог з приводу їхнього звільнення, але агентство національної безпеки стурбував той факт, що одним із заручників виявився старий знайомий та водночас найкращий друг Сема - Дуглас Шетланд. В минулому цей чоловік побував з протагоністом не в одній операції, а після відставки заснував власну приватну корпорацію "Displace International", зайнявши пост генерального директора.
 Така значуща особа в лапах терористів рано чи пізно могла б розповісти чимало важливої секретної інформації і такий сценарій, м’яко кажучи, зовсім не влаштовував ні представників АНБ, ні керівництво Третього Ешелону. Не гаючи часу, Ірвінг Ламберт разом з Анною "Грім" ставлять перед Семом Фішером завдання непомітно проникнути в окуповане ворожими силами посольство, врятувати важливу ціль та при можливості дізнатися про подальші дії лідера терористів. В ході операції Фішер успішно витягує товариша з халепи, а також отримує інформацію про те, що у Садано є певний план з кодовою фразою "Pandora Tomorrow" - сутність якого залишається для всіх невідомою. Перед Семом постав черговий клубок проблем та питань, який йому незабаром доведеться розплутувати.
 Такою є сюжетна зав’язка, а далі ми традиційно переходимо до огляду гемплейних особливостей даного проекту. Розробники привнесли у сіквел не так багато нововведень, але й тут знайдеться місце для кількох новацій. Якщо ви вже грали в оригінальний Tom Clancy’s Splinter Cell, то в цій грі відчуєте себе, немовби у своїй тарілці. Головний герой, як і раніше, одягнутий у старий добрий костюм "Mark V Tac Suit", а у арсеналі знайдеться місце для знайомого пістолета "FN Five-seveN", котрий на додаток до глушника отримав ще й лазерний приціл, що зробило прицілювання більш комфортнішим. Не забули й про фірмову гвинтівку SC-20K M.A.W.S. (Modular Assault Weapons System), яка обзавелася новим оптичним прицілом підвищеної кратності, з купою стандартних аеродинамічних снарядів, липких шокових зарядів та крихітних камер спостереження.
 Нікуди не зникли й знамениті трифокальні окуляри, комплект відмичок для зламу замків, кілька осколкових, світлошумових і димових гранат, оптичний кабель, за допомогою якого Сем мав змогу зазирнути під двері та оцінити стан речей у сусідній кімнаті. Одним із основних новацій стала зміна поведінки NPC - тепер охоронці не лише чудово бачать, а й прекрасно все чують. Підкрастися до них зі спини стало ще складніше, до того ж вони почали реагувати на різні шурхоти в тіні чи раптово відчинені двері, як наслідок, - це зробило не просту стесл складову гри ще більш складнішою. З цим пов’язана ще одна новація, як це дивно зараз не прозвучить, розробники навчили Сема Фішера свистіти. Можливо таким чином протагоніст просвистить усі свої гроші, але заманити якогось поодинокого терориста у темряву таким способом вдасться не один раз.
 До речі, він нарешті навчився відкривати двері, переносячи тіла нейтралізованих супротивників, чого так не вистачало в оригінальній грі – дрібничка, а приємно. Змінам піддалася механіка лікування, якщо у попередній грі Фішер носив п’ятірку важливих коробочок з червоним хрестом, то в цій частині серії цей аспект став трохи складнішим. Розробники вирішили прибрати їх з інвентарю повністю, тепер Сем має змогу поновлювати рівень здоров’я, перев’язуючи поранення лише у спеціальних шаф з медикаментами. Ігрові рівні стали більш насиченими та на них побільшало мирних жителів. Звичайні громадяни не представляли жодної загрози для Фішера, але таки мали змогу підняти тривогу. Наприклад, побігши жалітися поліцейським, як бачили якусь підозрілу персону у тіні.
 Тож не варто повністю списувати їх з рахунку чи взагалі нехтувати їхньою присутністю. Також хочеться додати, що сіквел є не менш хардкорнішим. Вороги, ледь помітивши головного героя, відправляють його на той світ з однієї, максимум двох куль. Лічильник кількості піднятих тривог теж залишився у грі - поставите на вуха охорону більше трьох разів і гарантовано провалите завдання – ласкаво просимо починати все з найближчого сейву. В візуальному плані сіквел далеко не пішов від оригіналу, адже за основу використовувався старенький, перевірений часом ігровий двигун "Unreal Engine 2.0". Хоч тут й там виднілися невеликі поліпшення графічної складової гри, кардинальних змін у цьому напрямку помічено не було.
 Єдиним невеликим недоліком стала проблема з коректним відображенням тіней. Якщо на консолях з цим аспектом все було гаразд, то на персональних комп’ютерах в деяких випадках вони були просто відсутні - це викликало чимало гемплейних проблем. В зв’язку з чим сіквел, через деякий час, повністю зник з ряду магазинів цифрової дистрибуції. Наприклад, зараз у тому ж Steam немає можливості його придбати. В цілому Tom Clancy's Splinter Cell: Pandora Tomorrow став чудовим продовженням серії, який не лише зберіг багаточисленні переваги оригіналу, а й привніс з власної сторони краплинку різноманіття. Звісно ця гра трохи загубилася на фоні, не побоїмося цього слова, шедеврального представника жанру стесл, який теж дістався релізу у 2004 році – це ми про Metal Gear Solid 3: Snake Eater.
 Незважаючи на цей факт, фанати серії були дуже задоволені сіквелом і цим все сказано. Грати в цю гру чи ні, як завжди, вирішуйте самі, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
