|
Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд класичних проектів ігрової індустрії та цього разу вирішили привернути вашу увагу до одного з яскравих представників, котрий на початку двохтисячних років, без перебільшення, став для багатьох справжнім сюрпризом. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Tom Clancy's Splinter Cell – це комп’ютерна гра в жанрі Third-person shooter, Stealth розроблена спільними зусиллями канадської студій Ubisoft Montreal, китайської студії Ubisoft Shanghai та видана французькою корпорацією Ubisoft сімнадцятого листопада 2002 року на PC, Xbox, PlayStation 2 та GameCube.
 Не менш важливим є і той факт, що гра створювалася під пильним наглядом і кураторством відомого американського письменника – Томаса Кленсі. Вже з самого початку сюжетного оповідання нас знайомлять з головним героєм – Семуелем Фішером. Цей спокійний сорока семирічний чоловік є професійним військовим, колишнім морським котиком та досвідченим шпигуном. За свою кар’єру він встиг побувати не в одній десятці найгарячіших точок світу, приймаючи участь у бойових діях, і не раз ризикував власним життям, приховано здобуваючи необхідну інформацію у тилу ворога в інтересах національної безпеки Сполучених Штатів Америки. Єдиною відрадою у невеликих за тривалістю відпустках між небезпечними завданнями для нього була його рідна донька Сара Фішер, для якої вже стало нормальним не бачити власного тата декілька місяців поспіль.
 Вона звикла залишатися одна вдома у період Різдвяних свят, на день Подяки чи на власне день народження, часто спілкуючись з батьком лише по телефону або через електронну пошту. На щастя, ті поодинокі моменти, коли Сему нарешті вдавалося спокійно побути разом з донечкою, були наповнені духом справжнього сімейного затишку і турботи. З ініціативи уряду та центрального управління національної безпеки США на початку 2004 року створюється надсекретна організація "Third Echelon", головним завданням якої є боротьба з будь-якими проявами чи осередками міжнародного тероризму, небезпечними особистостями, котрі представляють собою пряму загрозу життю сотень тисяч американських громадян.
 Для цього військовими була розроблена спеціальна програма іменована "Splinter Cell", яка передбачала підготовку професійних агентів одинаків, оснащених найсучаснішими екземплярами зброї та різноманітними шпигунськими гаджетами. Вони повинні стати елітою розвідувальних сил, так званими, майстрами традиційних методів шпигунства, що спокійно поводять себе у складних бойових ситуаціях, залишаючись справжніми привидами, непомітними для ворожих очей, здатними за мить дістати необхідну інформацію навіть із самісінького штабу супротивника. Пропозицію стати одним з них не так давно отримав і містер Фішер через телефонний дзвінок свого друга й товариша – полковника Ірвінга Ламберта, який за кілька місяців до цього був обраний на посаду очільника "Третього Ешелону".
 Тож, вже за пару днів, прибувши до одного з тренувальних таборів Центрального Розвідувального Управління, розташованого десь на території штату Вірджинія, Сем без особливих проблем проходить смугу перешкод, а за нею і декілька невеликих випробувань, доводячи всім, що він є ідеальним кандидатом на місце першого оперативника. Після успішного завершення курсу, познайомившись з іншими учасниками організації - спеціалістом зі зброї Верноном Уілксом на прізвисько "Молодший" та головним технічним аналітиком – Анною "Грім", відповідальною за технологічну, криптографічну та інформаційну підтримку, головний герой почав готуватися до своєї першої операції, яка не змусила себе довго чекати.
 Справа в тому, що у столиці Грузії – Тбілі́сі раптово зникають два агенти ЦРУ, котрі вже не перший рік знаходилися глибоко під прикриттям серед політичної верхівки країни та останнім часом успішно збирали інформацію щодо діяльності новообраного президента країни - Комбаяна Ніколадзе. Перед тим, як з ними перервався зв'язок, командування встигло отримати декілька тривожних повідомлень, але після цього від обох оперативників не було ні слуху ні духу. Не зволікаючи, Сема Фішера відправляють на порятунок бідолах у конвертоплані Bell V-22 Osprey – такою є сюжетна зав’язка, а далі, ми традиційно переходимо до огляду гемплейних особливостей даної гри. На кожну місію агент "Третього Ешелону" відправляється у спеціальному чорному костюмі "Mark V Tac Suit", розробленого виключно для тактичних операцій.
 До нього в комплекті йдуть багатоцільові трифокальні окуляри, які поєднують в собі відразу дві незамінні речі – прилад нічного бачення та тепловізор. Також протагоніст носить з собою невеликий, але вельми ефективний арсенал зброї і гаджетів: пістолет FN Five-seveN, оснащений глушником, гвинтівку SC-20K M.A.W.S. (Modular Assault Weapons System), яка чудово підходить, як для штурму так і для снайперських перестрілок. Додатково ця гвинтівка дозволяє вести вогонь спеціальним кільцевим аеродинамічним снарядом, липкими мініатюрними шоковими зарядами, невеличкими прихованими камерами для розвідки місцевості та димовими гранатами. Крім цього у кишенях Сема знайдеться трійка сенсорних мін, пара осколкових гранат разом з п’ятіркою аптечок та невеликий мікрофон для запису звуку.
 Можливо, у когось склалося враження, що від такого різноманіття зброї гра перетвориться у справжній шпигунський бойовик з купою перестрілок і вибухів, але, на щастя, це відчуття не справджується. Оскільки офіційно організації "Third Echelon" не існує, як і усіх її співробітників, діючі агенти, перебуваючи на бойових завданнях, в першу чергу повинні покладатися на власні вміння маскуватися серед вечірніх міських вулиць, густих дощових джунглів чи прохолодних і покритих снігом арктичних льодовиків. Рекомендовано у більшості випадків обходити супротивників стороною, залишаючись весь час у тіні, взагалі не попадатися на очі камерам відеоспостереження чи приводити у дію будь-які системи охорони.
 Застосування наявної зброї та вступ у пряму конфронтацію є виключно останнім з можливих варіантів дій. Цих самих правил старався притримуватися і містер Фішер, який протягом сюжету побуває у різних куточках світу, починаючи від вулиць Грузії та США, а завершуючи Росією та М'янмою. Кожна з представлених операцій представляла з себе щось насправді унікальне, оскільки в одних випадках командування взагалі забороняло Сему підіймати тривогу, а в інших ліквідовувати супротивників – це вносило до кожної операції ефект різноманіття. Часто на шляху до цілі перед головним героєм крім озброєних охоронців поставали ще й двері, захищені кодовим замком або сканером сітківки.
 Інколи все-таки йому надавали у руки повний карт-бланш під назвою "Fifth Freedom", знімаючи будь-які обмеження та дозволяючи використовувати усі доступні засоби для досягнення мети. Як і більшість ігрових проектів початку двохтисячних дана гра була місцями надзвичайно хардкорною. І якщо на початку це не так кидалося в очі, то ближче до фіналу багаточисленні автоматизовані турелі, бійці оснащені ліхтариками у компанії тренованих собак, доставлять вам чимало проблем. У такому випадку з’являтися у полі зору супротивника подібно смерті – зловили дві-три кулі і будьте ласкаві завантажувати найближчий сейв. Окремо хочеться сказати декілька слів про прекрасну роботу відомого багатьом канадського актора Майкла Айронсайда, котрий подарував власний голос Сему Фішеру.
 Також велике дякую хочеться сказати композитору – Майклу Річарду Плауману за написання чудових музичних саундтреків. Звісно у гри було декілька невеликих недоліків, про які ми не будемо мовчати. Першим з них є некоректна робота детектора видимості, того самого, який показував на скільки добре Сем замаскований. Інколи здавалося, що ви стоїте собі спокійно у тіні та не видимі для супротивника, але, незважаючи на це, вас все одно помічали. Проблемою під номером два є некоректна робота скриптів - мабуть рівень на нафтовій платформі запам’ятався усім надовго, де головний герой раз за разом відмовлявся чіплятися за виступи та стрімголов летів у воду. В цілому Tom Clancy's Splinter Cell став початком нової ігрової серії та на свій час виявився вельми файною грою, котра прийшлася до смаку далеко не всім.
 Дехто, не цураючись, називав її симулятором стрільби по лампах і ліхтарях, інші ж фанати таких відомих франшиз, як Metal Gear та Thief залюбки додали до власної бібліотеки ще один чудовий ігровий проект. Чи варто витрачати власний час та кошти на цю гру, як завжди, вирішуйте самі, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
