Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Сподіваємося за цей час ви, як і ми, вже відчули на собі усі особливості бета тестування Star Wars: Battlefront II та зробили певні висновки відносно ігрового проекту, реліз якого запланований вже на початку наступного місяця. Більш детальну рецензію присвячену йому шукайте на сайті, її ми обов’язково підготуємо у майбутньому, якщо зацікавилися – ласкаво просимо до архіву. Центральною темою даного випуску стане зовсім не огляд усіх аспектів бети очікуваного сіквелу, а навпаки попередня гра відома на весь світ серед прихильників далекої-далекої галактики.
 Для початку ненадовго зануримося в історію: оригінальний Star Wars: Battlefront, що побачив світ на початку двохтисячних років, точніше кажучи, у 2004 році фактично був калькою з ще однієї відомої мультиплеєрної гри, яка вийшла на два роки раніше – це ми про Battlefield 1942. Незважаючи на таку подібність, проект став успішним та сформував ціле коло фанатів, котре налічувало не один десяток тисяч гравців. Такий прекрасний результат закономірно призвів до того, що вже майже через дванадцять місяців тридцять першого жовтня 2005 року світ побачив сіквел Star Wars: Battlefront II, який був водночас присвячений виходу третього епізоду легендарної кіно-саги Джорджа Лукаса.
 На думку багатьох ця гра залишається навіть по цей день справжнім еталоном серії і з цим твердженням складно посперечатися. Продовження містило в собі не лише кардинально змінений мультиплеєрний контент: масштабні битви у двох ерах з двадцяткою культових героїв, невидані раніше космічні баталії з можливістю залетіти до ангару і з штурмом підірвати ворожий крейсер, знищивши його реактор. Крім цього тоді розробники з Pandemic Studios додали повноцінну одиночну сюжетну лінію, яка містила в собі цілих сімнадцять місій, а глобальна мапа режиму "Galaxy Conquest" запам’яталася мабуть кожному, хто тоді доторкнувся до гри, одним словом – ностальгія.
 Йшли роки та з часом, як це буває, гра почала застарівати і втрачати актуальність на фоні інших більш нових ігрових проектів, а в один "прекрасний" день підтримку сітьових серверів було взагалі скасовано, тим самим, залишивши величезну кількість фанатів фактично ні з чим. Так продовжувалося аж до того моменту поки у ході відомої усім конференції Electronic Entertainment Expo 2013 представники корпорації EA анонсували розробку нового Battlefront, присвяченого виключно оригінальній кінотрилогії Зоряних Війн.
 Фанати серії були дуже задоволені цією чудовою новиною та почали чекати подальших новин, а вже через два роки кропіткої роботи фінальний продукт продемонстрували публіці на E3 2015 у короткому ролику. Яким же виявився фінальний продукт – не хвилюйтеся зараз ви про все дізнаєтеся. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Star Wars: Battlefront – це комп’ютерна гра в жанрі First/Third-person shooter розроблена шведською студією DICE та видана при підтримці корпорації Electronic Arts сімнадцятого листопада 2015 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One, - якраз за кілька місяців до прем’єри сьомого епізоду культової саги.
 Перше розчарування усіх фанатів серії чекало фактично відразу, оскільки на старті даний ігровий проект мав занадто мало контенту, а коштував доволі значну суму - від шістдесяти до ста двадцяти вічнозелених в залежності від типу видання. На наш погляд, контенту було недостатньо: грі бракувало мультиплеєрних мап, повний перелік яких можна перерахувати на пальцях однієї долоні - уявіть собі, усього чотири. Інвентар налічував лише кілька видів зброї, точніше кажучи, пару бластерних гвинтівок, пістолетів та рушниць.
 В мультиплеєрних матчах був доступ всього до шести героїв замість двадцяти, як у попередній частині серії, по три з кожної сторони конфлікту - вельми слабенький набір чи не так? Замість очікуваної single-player кампанії усі отримали збірку невеликих за тривалістю міні-завдань, які слугували лише певним інструментом для ознайомлення з ключовими геймплейними механіками. На щастя, розробники поступово вирішили проблему з нестачею контенту, випустивши з часом чотири DLC: Outer Rim, Bespin, Death Star та Rogue One: Scarif.
 Це в свою чергу призвело до ще однієї, більш неприємної ситуації – відбулося розділення бази гравців на тих, хто в свій час придбав Season Pass, тим самим, отримавши доступ до нового контенту та тих, хто вирішив не витрачати занадто багато коштів. В результаті чого у деякі режими пограти було просто неможливо. Не рідкими були ситуації, коли лобі було або взагалі немов пустеля, або гравців в ньому знаходилося занадто мало для старту матчу. А зараз ми переходимо до більш детального огляду мультиплеєру даної гри, котрий налічує десять різноманітних режимів.
 Перелічувати їх усі ми не станемо, сконцентруємо вашу увагу лише на найбільш популярних із них: Supremacy, Walker Assault і врешті-решт Heroes versus Villains. Перший являє собою запеклий бій між двома командами за декілька контрольних точок. Другий передбачає, що імперські війська під прикриттям шагоходів мають дістатися до ворожого транспортного корабля і підірвати його, а повстанці повинні навпаки завадити їм досягти цілі, знищивши при цьому обидва важкоброньовані "АТ-АТ2 при підтримці бомбардувальників BTL "Y-Wing".
 В останньому режимі у бою сходяться культові герої знаменитої саги, троє зі світлої сторони сили і стільки ж з темної. Мультиплеєрний мач, незважаючи від обраної сторони конфлікту, зазвичай починався з вибору зброї та одного з двох наборів зіркових карток. Кожен з наявних наборів містить у собі три різні варіанти додаткового спорядження та спеціальну картку таланту. Вони являли собою такі собі активні здібності, котрі відкривали певні тактичні можливості під час бою. Наприклад, здатність просканувати місцевість та виявити наявних ворожих солдатів або на кілька секунд увімкнути персональний щит, тим самим, заблокувавши більшість бластерних пострілів супротивника.
 До того ж на полі бою тут й там можна було знайти бонусні значки у вигляді жетонів. Підібравши один із них, ви отримували собі надзвичайно потужну зброю: ракетну установку, термальний детонатор, можливість викликати удар с орбіти, встановити дроіда типу "Viper" або "R5D4", протипіхотну чи протитанкову ракетну турель, великий щит для захисту від вогню. Крім цього, якщо пощастить, ви могли опинитися за штурвалом винищувачів T-65B X-Wing, RZ-1 A-Wing, TIE/LN Fighter, TIE/IN Interceptor або за кермом AT-ST.
 Надзвичайної уваги заслуговували жетони, іменовані гравцями, як "Hero Pickups". Саме вони відкривали доступ до чотирнадцяти знайомих усім шанувальникам саги героїв, кожен зі своїми особливими вміннями. Поява такого надзвичайно могутнього персонажа на полі бою вмить могла перевернути хід цілої битви. Бачити, як ворожі солдати починають розбігатися ледь побачивши поблизу мерехтіння світлового меча Дарта Вейдера чи Люка Скайвокера, насправді неповторне відчуття. Єдина проблема цієї системи в тому, що можливість пограти за героя надається по принципу: "Хто перший взяв – того і капці", тобто тому, хто встиг першим підібрати жетон, а не найефективнішому гравцю матчу, як це було у минулій частині серії.
 Багато гравців просто завчили місця появи "Hero Pickups" на мапах і без проблем діставався їх першими. За кожен проведений матч ви отримували певну кількість поїнтів, які витрачалися на придбання нових зіркових карток. З ростом рівня профілю відкривався доступ до нових більш потужних видів зброї. Ледь не забули сказати кілька слів про контракти відомого короля злочинного світу в далекій-далекій Галактиці - Джабби Хатта. За успішно виконані завдання винагородою слугували унікальні картки та види озброєння.
 Слід також додати, що у аудіо-візуальному плані до даного ігрового проекту не було взагалі жодних претензій, завдяки потужностям ігрового двигуна Frostbite 3 і прекрасним музичним композиціям Джона Вільямса. На превеликий жаль, у грі було і залишається, крім перелічених раніше недоліків, кілька суттєвих мінусів, про які ми не будемо мовчати. Першою з них є проблема балансу. Складається таке враження, що серед розробників хтось спокусився темною стороною сили і зробив сили Галактичної Імперії у деяких випадках більш могутнішими.
 Як приклад, у повстанців взагалі немає наземної техніки, а в режимі Walker Assault, якщо у команди взагалі відсутня іонна зброя, то скоріше за все матч вона програє. Другою проблемою є те, що приблизно дев’яносто відсотків наявних зіркових карток виявляються абсолютно непотрібними. В основному бактабомб, циклогвинтівки, картечниці, адреналінового стимулятору, персонального щита та, найголовніше, реактивного ранцю вистачало з головою для більшості матчів. Звісно є унікальні комбінації, як приклад, картка "Focus Fire" непогано йде в комплекті з бластером CA-87, але це скоріше експеримент, аніж регулярний сет для мультиплеєрних баталій.
 Третім мінусом гри є відверто кепсько зроблена локалізація, оскільки місцями здавалося, що актори працювали абияк, просто зачитуючи текст з листка, не проявляючи при цьому хоч краплинки емоцій. Четвертою проблемою, що є актуальною виключно для персональних комп’ютерів, стала наявність у мультиплеєрних матчів, як би їх люб’язно назвати, "індивідів", котрі використовують заборонене програмне забезпечення. Мабуть не лише ми неодноразово стикалися з такою ситуацію, коли нашого піхотинця чи героя під час матчу знищували з важкого бластеру DLT-19, RT-97C чи TL-50 всього з одного пострілу, руйнуючи усе задоволення від гри.
 Чому система Anti-Cheat не відправляє відразу таких гравців на лаву запасних, видаючи їм почесну грамоту і звання майстра вісімдесятого рівня разом з перманентним баном на додаток – питання до розробників? В цілому Star Wars: Battlefront вийшов вельми суперечливою грою, яка налічувала велику кількість переваг і водночас чимало недоліків. Фанати серії, як це зазвичай буває, розділилися на два протиборчих табори. Одні називали даний ігровий проект блідою копією оригіналу та вважали, що він взагалі не вартий ані витрачених на нього коштів, ані уваги.
 Інші ж прийняли гру такою, якою вона була і занурилися у атмосферу далекої-далекої Галактики, зважаючи на усі перераховані вище плюси і мінуси. Ми в свій час присвятили їй цілих дві сотні годин та чесно пройшли довгий шлях від першого до сотого рівня: "The circle is now complete…", про що зовсім не жалкуємо. Сподіваємося, що Star Wars: Battlefront II зможе здивувати фанатів серії менше ніж через місяць. Купувати цю гру чи чекати сіквелу, як завжди, вирішувати вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі і до зустрічі у наступному випуску: "May the Force be with you". |
