Привіт усім фанатам пригодницьких ігор, ми нарешті повернулися до роботи. Цей випуск хочеться розпочати з невеликої цитати: "Indeed, naught is more repulsive that these monsters that defy nature and are known by name of witcher, as they are the offspring of foul sorcery and withcraft. Unscrupulous scoundrels without conscience and virtue, they are veritable creatures from hell, capable only of taking lives". Зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя The Witcher – це комп’ютерна гра в жанрі Action-RPG розроблена польською студією CD Projekt RED та видана американською компанією Atari далекого двадцять шостого жовтня 2007 року ексклюзивно на PC.
 Історія розробки даного проекту розпочинається ще з 2004 року, а за основу сценаристами був взятий збірник романів відомого польського письменника та публіциста – Анджея Сапковського. Сюжет гри розгортається навколо біловолосого відьмака, немолодого, але й не старого чоловіка з очами, мов у кота, озброєного двома мечами - Геральта з Рівії, одного з небагатьох представників школи Вовка, що стоїть на захисті людства від нечистих химерних породжень магії та чудовиськ – стриг, гулів, цементаврів, утопців, кікімор, вилохвостів, големів.
 Мандруючи великими й малими містами та отримуючи платню за те, чого навчений, Білий Вовк став знаменитий серед багатьох жителів різних королівств. Для когось Gwynbleidd, є благородним героєм готовим захистити людей від неминучої небезпеки навіть ціною власного життя, для інших м'ясник з Блавікену є безжалісним, холоднокровним вбивцею й ганебним виродком. Оповідання гри стартує у 1270 році, після усіх подій описаних у романах "Саги про Відьмака". Геральт з Рівії, раптово, опиняється поблизу Синіх Гір в Північному Каедвені.
 Точніше там його знесиленого і майже непритомного знаходять колеги зі Школи Вовка та доправляють у Каер Морхен – "фортецю Старого Моря", що не одну сотню років слугувала притулком та школою для відьмаків. Прийшовши до тями, через два дні Білий Вовк знаходить себе у присутності друзів: старого наставника - Весеміра, Ламберта, Ескеля, які не очікували бачити його цілим і неушкодженим, після трагічних подій у Рівії. Неприємним сюрпризом стає й той факт, що у головного героя амнезія - він не може пригадати, ні власного імені, ні знайомих, ні подій, які пережив не так давно.
 Повернути пам'ять не допомогла навіть магія чародійки – Трісс Мерігольд, а всі прийшли до висновку, що найкращими ліками в даній ситуації буде час. Не встигає Геральт до кінця розібратися у собі, як на фортелю нападає озброєна до зубів банда грабіжників на чолі з парою магів, Химерою та професійним найманим вбивцею – Ральфом Блюнденом на прізвисько "Професор". Сказати, що такий візит став справжньою несподіванкою для купки відьмаків разом з чародійкою – це нічого не сказати.
 В ході цієї зухвалої атаки багато з грабіжників позбулося голови, але, незважаючи на всі зусилля, Геральту та його товаришам таки не вдалося завадити бандитам поцупити славнозвісні відьмачі мутагени, разом з декількома манускриптами-рецептами еліксирів і зникнути у невідомому напрямку. В результаті усіх цих подій відьмаки школи Вовка зрозуміли, що їхні справи дуже кепські. Адже не секрет, що багато хто з вельмож чи правителів королівств готові віддати цілі статки, лише за можливість доторкнутися до знаменитих відьмачих секретів, а, якщо вони потраплять у не ті руки, якогось алхіміка чи чародія, взагалі може статися біда.
 Після недовгих переговорів, представники гільдії вирішили відшукати невідомих бандитів зі знаком саламандри та розійшлися на всі куточки світу. Геральт разом з чародійкою Трісс Мерігольд відправилися до Темерії – одного з найбільших і наймогутніших королівств Півночі. Король його величність Фольтест, хоч був грізним і вимогливим монархом з не самою кращою репутацією, але добре знав головного героя, оскільки той раніше зняв прокляття з його доньки – принцеси Адди. Так розпочинається черговий виток пригод знаменитого мисливця на чудовиськ, що проведе його крізь захоплені чумою передмістя Візіми – столиці Темерії, принади храмового і купецького кварталів самого міста, бридкі і трясовинні болота, де розвелося усілякої нечисті.
 Під час цієї подорожі на вас чекають чимало несподіванок, зустрічей зі старими знайомими та питань морального вибору. Адже, як кажуть самі розробники, в цій історії немає чіткого розподілу на добро і зло, є лише ваші вчинки та їхні наслідки, з якими вам потрібно буде змиритися. Справа в тому, що світ гри і його персонажів не можна одразу охарактеризувати в якомусь одному кольорі, так люб’язний купець чи старець, якого головний герой зустріне по дорозі, може спокійно виявитися в декілька разів гірше за пересічного бандита.
 Віддати зброю і медикаменти знесиленому загону ельфів, яких всі вважають терористами, допустити самосуд над сільською відьмою, яку усі звинувачують у вбивствах чи навпаки захистити її від натовпу розгніваних селян, взяти участь в конфлікті декількох фракцій або залишитися вірним відьмачому кодексу і зберегти нейтралітет, знешкодити жахливого монстра, який не одну ніч полював на місцевих жителів Візіми за значну грошову винагороду чи навпаки спробувати зняти прокляття – вибір завжди за вами! Залежно від ваших дій у грі є три різні фінали.
 А зараз переходимо до опису ігрового процесу, Геральт хоч і є досвідченим відьмаком, але на жаль нічого не пам’ятає із-за амнезії, тож всі бойові вміння, знаки та формули еліксирів потрібно буде вивчати знову. Зазвичай головний герой буде використовувати два мечі – сталевий для боротьби проти людей та срібний – для чудовиськ. Усі бойові піруети здійснюватимуться згідно трьох стилів – силового, швидкого чи групового. У нагоді стануть й п’ятірка магічних знаків, доступ до яких відкриється завдяки спеціальним кругам сили:
 "Аард" - простий телекінетичний імпульс, який відштовхує усіх противників довкола, збиваючи їх з ніг; "Квен" - магічний щит, що захищатиме головного героя від далекобійних атак чи ударів в спину; "Ірден" - магічна пастка, яка пошкоджує супротивників, викликаючи у них кровотечу, біль чи отруєння; "Ігні" - потужна вогняна атака; "Аксій" - телепатична здібність, що тимчасово переманює ворогів на вашу сторону у бою чи змушує їх тікати у страху. Не слід забувати й про еліксири, масла та бомби, які досвідчений відьмак завжди носить при собі.
 Готувати їх слід заздалегідь перед боєм, використавши при цьому міцний алкоголь, жир або порох як основу та декілька алхімічних інгредієнтів чи трав. Приємно, що крім основної сюжетної лінії на вас чекає вдосталь другорядних завдань. Велика кількість контрактів на різних чудовиськ допоможуть Геральту заробити декілька сотень оренів, кулачні бої за участю професійних бійців, покер, навіть за дівчатами можна побігати, поки він нічогісінько не пам’ятає про свою кохану - чорноволосу Йен із Венгерберга.
 Не заважаючи на усі переваги ігрового проекту на той час в ньому було й декілька недоліків. Першим з яких на той час був візуальний стиль і картинка, адже старенький Aurora Engine не міг похизуватися різноманіттям деталей чи передовою якістю графіки. Таким чином гра із 2007 року візуально виглядала, як проекти 2003-2005 років, привіт Star Wars: Knights of the Old Republic чи Neverwinter Nights 2. Проблемою під номером два - дуже довгий час завантаження ігрових рівнів, звісно не такий, як у нещодавньому Sniper: Ghost Warrior 3 по п’ять хвилин, але все-таки це викликало негатив.
 Третьою проблемою - незручний інвентар головного героя та однакові моделі NPC, яких ви зустрічали мандруючи ігровим світом. Додайте до цього ще негативну реакцію від фанатів серії романів, котрі з обуренням стверджували, що образи деяких героїв гри зовсім не співпадали з літературними і отримаєте повну картину.
В цілому The Witcher вийшов суперечливим ігровим проектом та розділив ігрове суспільство на декілька сторін, одним сподобалася основна сюжетна лінія, варіативність при проходженні завдань, музичний супровід та загальна атмосфера гри, інші ж критикували гру за перелічені вище недоліки.
 Хоч перший проект студії CD Projekt RED і не став мега популярним, а про конкуренцію з іншими іграми цього ж жанру ми взагалі промовчимо, це не завадило йому розійтися накладом у декілька сотень тисяч копій та принести достатній прибуток для розробки сіквелу, мова про який піде вже іншим разом. Ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску!
|
