Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд популярних ігрових проектів та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до однієї гри присвяченої темним і містичнім створінням, що днем сплять у власній труні, а вночі перетворюються на летючих мишей і полюбляють харчуватися кров’ю. Річ звісно йде про вампірів. На думку відразу спадають такі знамениті хіти ігрової індустрії, як Legacy of Kain, BloodRayne та Vampire: The Masquerade – Bloodlines. І от вже цього року до них приєднався ще один тайтл від авторів, котрі раніше працювали над такими проектами, як Remember Me та Life Is Strange.
 Якою вийшла їхня нова гра? – не хвилюйтеся, зараз ви про все дізнаєтесь. Влаштовуйтесь зручніше, беріть з собою чай і ще щось смачненьке, адже ми розпочинаємо наш огляд. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Vampyr – це комп’ютерна гра в жанрі Action/RPG розроблена французькою студією Dontnod Entertainment та видана при підтримці корпорації Focus Home Interactive п’ятого червня 2018 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One. Сюжетні події гри розгортаються у післявоєнному Лондоні 1918 року, в якому спалахнула епідемія іспанського грипу.
 Головним героєм гри є ветеран Першої світової війни та водночас талановитий хірург-спеціаліст в техніці переливання крові, завдяки якій, він врятував не одну сотню життів, працюючи днями і ночами за операційним столом в медичних бліндажах на фронті. Звати цього відомого чоловіка - Джонатан Еммет Рід. Головний герой щойно повернувся до рідного міста після довгих років служби у лавах британської армії. Успішно переживши всі жахи війни, доктор зі щасливим серцем попрямував до маєтку, щоб нарешті побачитися з рідною матінкою - Емелін Рід та сестрою Мері.
 На жаль, тієї пізньої пори він таки не дістався бажаного місця призначення, оскільки на нього напав один з вампірів. Джонатан не помер після нападу, як йому здавалося, а навпаки з часом перетворився на екона. Прокинувшись через деякий час посеред братської могили та охоплений жагою крові, перероджений доктор Рід натрапив на свою першу жертву. Нею виявилася його рідна сестра Мері, яка вже не перший день розшукувала свого зниклого брата. Спустошивши її бідне тіло до останньої каплі крові, головний герой лише під кінець з жахом зрозумів, яке страшне лихо накоїв.
 Охоплений почуттям провини та соромом за свій вчинок, він присягнув собі не зупинятися ні на мить, поки не знайде свого кривдника та не поквитається з ним. Такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до технічних і геймплейних особливостей даного ігрового проекту. З технічної точки зору гра виглядає непогано, точніше описати візуальний стиль та графіку можна одним простим словосполученням: "Простенько, але зі смаком". Не варто очікувати від гри такої ж якості картинки, як у сучасних AAA проектах.
 Бюджет у розробників був явно не безрозмірний, беручи навіть і до уваги той факт, що за основу проекту використаний знайомий багатьом ігровий двигун Unreal Engine 4. З геймплейної точки зору новому проекту від Dontnod Entertainment притаманно кілька особливостей. Першою з них є створена та детально опрацьована розробниками соціальна система Лондону. Справа в тому, що кожен з NPC, які проживають у чотирьох районах міста є не звичайними електронними болванчиками, а справжніми особистостями.
 Сценаристи не полінувалися, а навпаки постаралися прописати кожному з них свої унікальні риси характеру і темпераменту. Місцеві жителі мають різний класовий статус у суспільстві, власне чітко окреслене коло знайомств разом з напрямом професійної діяльності, купу життєвих інтересів та скелетів у шафах - куди ж без них. Друга ключова механіка гри безпосередньо пов’язана з описаною нами вище соціальною системою міста. Оскільки кожен NPC може стати для головного героя потенційною жертвою.
 Чим більше доктор Рід знає інформації про ту, чи іншу особу, тим ціннішим її кров є для нього. Деталі стосовно жителів здобуваються зі звичайних діалогів, знайдених записок чи в результаті виконання доручень. Загіпнозувавши обраного вами NPC і відвівши його у тихе місце, протагоніст втамує власну вампірську жагу та отримає кілька поїнтів досвіду, що використовуються для поліпшення характеристик і відкриття нових вмінь. Будьте уважні, оскільки таке рішення не пройде безслідно та його наслідки проявляться вже наступної ночі.
 Зазвичай рівень здоров’я району, де ви скоїли своє темне діяння значно погіршиться, а якщо довести його до критичного, то ця частина Лондону безповоротно буде втрачена, її жителі загинуть, а вулиці заповнять різні химерні створіння та мисливці на вампірів. Хоча гру можна пройти, так-би мовити, за пацифіста, взагалі не завдавши шкоди жодному з жителів міста, але з цим є кілька проблем, які ми опишемо трохи пізніше. Будете ви відігравати доброго лікаря, що намагатиметься вилікувати усіх, кого зустріне на своєму шляху, притримуючись клятви Гіппократа чи навпаки піддастесь вампірській натурі і будете знищувати усіх – вибір залишається за вами.
 На останок приділимо кілька хвилин уваги особливостям бойової системи, котра дуже схожа на ту, яку ми бачили в Dark Souls чи Bloodborne. Тобто вона базується на жорсткому контролі витривалості головного героя. Незважаючи на те, що Джонатан Рід є працівником охорони здоров’я, він непогано вміє користуватися холодною і вогнепальною зброєю. Вона не раз стане у нагоді при боротьбі з вищими та нижчими видами вампірів і мисливцями на вампірів. Кожен з елементів спорядження закономірно піддається поліпшенню при наявності у головного героя необхідних деталей.
 Останніми, але не менш важливими елементами бойової системи є вампірські здібності, для використання яких протагоністу потрібна кров, що виступає аналогом мани у інших іграх. З їх допомогою містер Рід може поновити рівень власного здоров’я, створити довкола себе спеціальний кров’яний щит, що захищатиме його від атак супротивників, заморожувати кров у жилах своїх опонентів, тим самим паралізуючи їх на кілька секунд. І це лише частина з описаних нами містичних здібностей.
 На жаль, є у гри і кілька суттєвих мінусів, які трохи псують загальне враження від проходження сюжету. Першим з них є відсутність можливості самостійного збереження прогресу. Game save відбувається виключно в автоматичному режимі, що інколи призводить до неприємних наслідків. Наприклад, ви протягом проходження історії прийняли рішення, що призвело до хаосу в цілому районі Лондона і гибелі усіх його жителів – ну що ж, живіть з цим до кінця гри або починайте все з самісінького початку. Перезавантажити гру і обрати якийсь інший варіант у вас не має можливості.
 Другою проблемою є відсутність швидкого переміщення між районами. І якщо на початку гри це ще не так кидається в очі, то вже під самий кінець історії бігати одними і тими самими вуличками з одного кінця міста в інший по кілька разів стає відверто неприємно й нудно. Третя проблема пов’язана з системою прогресу та нарахуванням поїнтів XP головного героя. Справа в тому, що за вбивство супротивників, виконання другорядних квестів і лікування NPC від різних хвороб у винагороду видаються такі незначні крихти досвіду, від чого сміятися хочеться.
 Прикро, що розробники жодним чином не винагороджують вас за мирний стиль проходження гри - відігравати лінію доброго доктора з часом стає надзвичайно складно. Десь у середині сюжетного оповідання ви стикнетесь з тим, що опоненти будуть сильніші за вас на дванадцять – п'ятнадцять рівнів. Вони будуть перемагати головного героя у бою фактично з двох – трьох ударів, а боси взагалі ваншотити. В такій ситуації перед вами постане вибір – або займатися нудним гріндом супротивників, або ж… йти ласувати жителями міста.
 І раз ми вже завели мову про супротивників, то скажемо, що проблеми їх теж не обминули. Кожен з опонентів, що зустрінуться вам на шляху, залишається активним і представляє загрозу лише в рамках певної ігрової області. Як приклад, мисливці на вампірів будуть слідувати за вами в одному районі, але як тільки ви перетнете його межу, то вони просто розвернуться до протагоніста спинами й підуть собі на початкові позиції. Таким чином нам вдавалося не раз і не двічі перемагати групи опонентів без шкоди для себе.
 Відразу згадуються старі-добрі проекти з початку двохтисячних з аналогічними проблемами. Погодьтеся, що при всій повазі до розробників, таких неприємних особливостей поведінки NPC, пов’язаних зі штучним інтелектом, не повинно бути у грі у 2018 році. Останнім невеликим недоліком, а скоріше кумедною особливістю є глюк, що вже з перших хвилин історії дозволяв підняти рівень Джонатана до найвищого – п’ятдесятого, відкривши при цьому абсолютно усі здібності та поліпшивши рівень здоров’я, витривалості та запасу крові протагоніста до максимуму.
 На думку спадає знаменита фраза Імператора: "Unlimited power!" чи не так? Розробники пообіцяли полагодити усі наявні проблеми майбутніми патчами, але поки ситуація залишається такою як є. Куди дивилися представники відділу QA, перевіряючи проект на наявність проблем технічного і геймплейного характеру, ми не знаємо. В цілому Vampyr вийшов непоганою грою зі своїми унікальними особливостями. Цей проект ні в якому разі не ідеальний та має, як яскраві плюси, так і не менш яскраві мінуси.
 Сценаристам вдалося створити цікаву історію, яка місцями розчаровує через описані вище проблеми. Купувати цю гру чи ні, як завжди, вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
