Привіт усім фанатам ігрової класики, сьогодні у випуску ми оглянемо насправді унікальну гру. Вона схожа на старовинний класичний автомобіль двадцятих – тридцятих років минулого століття, що в свій час привнесла до світу небагаточисленних комп'ютерних ігор новий жанр та стала справжньою інновацією чи революцією серед інших ігрових проектів. Зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя – так званого прадідуся усіх сучасних шутерів від першої особи. Wolfenstein 3D – це комп'ютерна гра у жанрі First-person shooter розроблена американською студією id Software та видана при підтримці компанії Apogee Software, пізніше відомої під іменем 3D Realms, далекого п'ятого травня 1992 року для операційної системи MS-DOS.
 Вона займала цілих 1,5 мегабайта вільного місця на жорсткому диску, при цьому на подив загальне проходження гри займало у середньому від восьми до десяти годин. Хронологічно гра є третьою в цій серії, адже до неї можна було пограти в Castle Wolfenstein і Beyond Castle Wolfenstein. Як і більшість тогочасних ігрових проектів ці дві гри були площинними зі стандартним видом зверху, а Wolfenstein 3D надавав змогу відчути інноваційну та незвичну на той час геймплейну концепцію. Сюжетно гра розподілялася на шість різних глав та була присвячена пригодам одного з найефективніших американських шпигунів часів Другої світової війни - Вільяма Джозефа "Бі-Джей" Бласковіца, що не раз ризикував власним життям заради важливої секретної інформації.
 Одного разу під час виконання чергового завдання йому не пощастило та він потрапив у полон до нацистів, але це його не зупинило. Знешкодивши вартового камери та озброївшись пістолетом, головний герой готовий дати бій усім, хто зустрінеться на його шляху заради того, щоб вирватися на волю із старовинного замку. Гра була далекою від поняття "user friendly", адже тоді вас не вели за руку, показуючи де розташована ваша ціль, не було ні мапи, ні прицілу у зброї, як у сучасних шутерах – все треба було шукати самому, досліджуючи ігрові рівні. Контроль за головним героєм здійснювався не стандартними клавішами W, A, S, D, а за допомогою рухів мишки: куди ви потягнули чи перемістили її – туди й пішов "Бі-Джей", єдиною клавішою, що активно використовувалася для відкриття дверей в грі був "Space".
 Для оборони чи нападу Вільям користується чотирьома видами зброї: звичайний армійський ніж, пістолет Люгер, пістолет-кулемет MP-40 та важкий шестиствольний кулемет. Бласковіц може носити з собою лише дев'яносто дев'ять патронів, тому треба було досить влучно стріляти, щоб ненароком не залишитися без боєзапасу посеред запеклої перестрілки. Кожного ігрового рівня перед вами стояло звичайне на перший погляд завдання – дістатися ліфту, щоб перейти на наступний поверх, але це не було так просто, як здається. Спочатку треба було знайти один чи два ключі, щоб відкрити спеціальні двері та й вороги не сиділи на місці і всіма силами намагалися знищити досвідченого шпигуна.
 Мандруючи локаціями вам могли зустрітися звичайні німецькі вівчарки, патрульні солдати озброєні пістолетами, солдати СС, але найнебезпечнішими були офіцери та зомбі-нацисти з вмонтованими у грудну клітку кулеметами. Весь час слід було бути обачним, адже "Бі-Джей" міг померти лише від двох ворожих пострілів. Цікаво, що вороги не сиділи на місці чи не чекали поки ви прийдете до них, ледь почувши якийсь постріл, вони стрімголов бігли на зустріч або старалися обійти головного героя з флангу. Для відновлення очок здоров'я Вільям міг використовувати "розкидані" на рівні аптечки чи їжу, окрім них при проходженні ще можна було знайти різні прикраси та коштовності.
 Також, на кожній ігровій локації було заховано декілька секретних кімнат, які можна, а іноді й необхідно було відшукати. За їх пошук розробники щедро винагороджували вас додатковими аптечками, патронами або зброєю. В кінці кожної глави вас зустрічав бос, битва з яким була зовсім непростою – це міг бути Ганс Гроссе з двома важкими кулеметами, доктор Шаббс, що весь час кидався в головного героя шприцами з зомбі-сироваткою чи сам Адольф Гітлер в спеціальному механічному костюмі. По завершенню кожного епізоду гра показувала гравцю певний рейтинг, що базувався на сукупній кількості набраних очок, повержених ворогів, знайдених секретів та зібраних коштовностей.
 В цілому Wolfenstein 3D ще тоді у 1992 році став справжнім родоначальником жанру шутерів від першої особи та на довгі роки приніс успіх та популярність невеликій на той час студії id Software. За це слід подякувати розробникам – Джону Кармаку, Джону Ромеро, Адріану Кармаку, Тому Холлу, Роберту Прінсу та іншим співробітникам, що приклали свої сили для створення такої інноваційної гри.
Якщо ви є фанатом жанру, то ми радимо пограти в родоначальника усіх 3D шутерів – не проходьте повз ігрову класику. Ми бажаємо удачі усім читачам та до зустрічі у наступному випуску!
 - Achtung;
- Schutzstaffel;
- Spion;
- Guten tag;
- Eine kleine Amerikaner; |
