Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп’ютерних ігор. Ми продовжуємо огляд популярних ігрових проектів та сьогодні вирішили привернути вашу увагу до сіквелу продукту, який у 2014 році не просто так зайняв перші місця у рейтингах багатьох гравців. На додачу він отримав високі оцінки разом з позитивними відгуками у рецензіях від профільних ігрових ЗМІ. Мова ж звісно йде про перезавантаження класичної і знаменитої серії Wolfenstein, точніше кажучи про Wolfenstein: The New Order. Рецензію на дану гру ми в свій час встигли написати, тож якщо зацікавилися – ласкаво просимо до архіву.
Не дивно, що після успіху вище зазначеного проекту, багато хто з фанатів почав з нетерпінням чекати продовження пригод Вільяма Джозефа Бласковіца. Представники шведської студії і видавець, як це зазвичай буває, зберігали мовчанку щодо усіх своїх майбутніх релізів. Перші незначні подробиці про майбутню новинку стали відомі лише через два роки, коли під час літньої виставки E3 2016 в ході конференції Bethesda Softworks присутні помітили невеликий натяк на назву гри, яка буквально на мить промайнула на екранах виставкового залу.
Офіційний анонс проекту відбувся рівно через рік на тій же самій виставці і викликав він справжню бурю оплесків. Не будемо більше затягувати вступ, влаштовуйтесь зручніше та беріть з собою щось смачненьке, адже ми розпочинаємо наш огляд. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Wolfenstein II: The New Colossus – це комп’ютерна гра в жанрі Action-adventure, First-person shooter розроблена шведською студією MachineGames та видана при підтримці американської корпорації Bethesda Softworks двадцять сьомого жовтня 2017 року на PC, PlayStation 4 та Xbox One.
Сюжетні події сіквелу стартують фактично через мить після фіналу Wolfenstein: The New Order. Внаслідок успішного штурму фортеці-лабораторії та вирішального бою з генералом Вільгельмом фон Штрассе на прізвисько "Deathshead" Бі-Джей отримав важкі поранення. Розуміючи, що його життя висить на волосинці, головний герой прийняв рішення викликати ядерний удар, знищивши тим самим найновіші технологічні та дослідницькі досягнення нацистів. Змирившись зі своєю долею, Бласко був готовий померти, але, на щастя, в останню хвилину за ним повернулися його друзі на чолі з головою "Kreisau Circle" - Керолайн Беккер.
Непритомного протагоніста швидко завантажили у гелікоптер та успішно евакуювали на нову штаб квартиру повстанців. Нею виявилася колишня королева нацистського Kriegsmarine - підводний човен "Eva's Hammer", люб’язно "позичена" силами супротиву під час сюжетних подій попередньої гри серії. З цього моменту пройшло трохи більше п’яти місяців і увесь цей час Бі-Джей знаходився у комі, лежачи на лікарняному ліжку у медичному відділені субмарини. За цей час він переніс кілька складних хірургічних операцій та надалі залишався у безпорадному стані, незважаючи на усі намагання лікарів привести його здоров’я до ладу.
Одного дня Terror Billy таки прийшов до тями, але розбудили його зовсім не дружні слова підтримки Керолайн чи коханої дівчини Анни, а багаточисленні звуки пострілів і вибухів на борту. Виявляється, що підводний човен активно штурмували елітні підрозділи військ СС на чолі зі старою-знайомою Irene Engel. Ця високоповажна frau, отримавши звання Obergruppenführer, протягом останніх місяців не сиділа склавши руки, а навпаки приклала максимум зусиль, щоб знайти й знешкодити ворогів Третього Рейху.
Шокований своїм доволі кепським фізичним станом та загальним перебігом подій, Бласко не збирається здаватися на милість незваних гостей. Незважаючи на серйозні проблеми з нирками та повністю паралізовану нижню частину тіла, він ігноруючи страшенний біль від поранень, вирішує ще раз взяти до рук зброю, відшукати друзів, а також допомогти команді відбити атаку на підводний човен. Такою є сюжетна зав’язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду технічних і геймплейних особливостей даного ігрового проекту.
З технічної точки зору ця частина серії стрімко крокувала вперед в плані загальної якості картинки, збільшення рівня деталізації предметів та ігрових рівнів. В першу чергу це вдалося завдяки рішенню розробників відмовитися від старого ігрового двигуна id Tech 5 з усіма його негараздами та взяти за основу новенький двигун id Tech 6, котрий прекрасно зарекомендував себе у DOOM 2016 року. З геймплейної точки зору, на перший погляд, не спостерігалося кардинальних змін. Ті хто в свій час пройшов Wolfenstein: The New Order та Wolfenstein: The Old Blood відчують себе у сіквелі неначе вдома.
Серед ключових геймплейних особливостей слід виділити наступні: звичний арсенал зброї, чудову шутерну механіку, знайому з вище зазначених ігор систему поліпшення головного героя, офіцерів, котрі при перших пострілах відразу піднімають тривогу та кличуть підкріплення, а також два стилі проходження сюжетних завдань Stealth vs. Mayhem. На щастя, на фанатів серії все-таки чекало кілька приємних несподіванок. Першою з них стала наявність повноцінної системи поліпшення зброї. У попередній грі серії дозволялося модифікувати лише деякі окремі екземпляри з арсеналу Бі-Джея.
У сіквелі ж розробники надали можливість самостійно поліпшувати усю наявну зброю та гранати, за умови наявності достатньої кількості спеціальних комплектів, іменованих Upgrade Kit. Не важливо, що ви оберете, будь-то звичайний Pistole, Sturmgewerh, Mashinenpistole, Schockhammer чи Kampfpistole, на кожен з них встановлюється по три апдейти, котрі збільшують їх загальну бойову ефективність. Другим нововведенням стала поява абсолютно нових видів, так званого, важкого озброєння.
Знайомий усім фанатам серії MaschinenGewehr 46 та 61 залишилися в минулому, натомість у сіквелі з’явилися чотири абсолютно нові види зброї, а саме: Lasergewehr, Hammergewehr, Dieselgewehr та Ubergewehr. І поки ми ще не завершили тему арсеналу, розглянемо нововведення під номером три для цієї частини серії. Розробники переробили систему стрільби по-македонськи, дозволивши брати до рук не лише однакові екземпляри зброї, як це було раніше. Наприклад, тепер протагоніст може без проблем взяти до однієї з рук штурмову гвинтівку, а у іншу дробовик чи гранатомет.
Четвертою новацією стала поява масштабних повноцінних додаткових завдань. У відриві від основної сюжетної лінії, крім збору колекційних предметів чи допомоги деяким NPC на борту субмарини на протагоніста чекає низка місій пов’язаних з пошуком та знешкодженням представників верховного командування сил OKW (Oberkommando der Wehrmacht) розташованих на території Сполучених Штатів Америки. Ніби й дрібниця, а приємно. Окремо хочеться акцентувати увагу на файній роботі сценаристів.
Їм у сіквелі ще раз вдалося прекрасно передати атмосферу альтернативних шістдесятих років двадцятого століття та показати Америку під нацистською окупацією. Крім цього вони ще й непогано розкрити головного героя і оточуючих його персонажів. Бласковіц у сіквелі вже не постає перед нами у вигляді виключно безстрашного борця з нацистами, готового йти хоч у самісіньке пекло до власної цілі незважаючи на будь-які складності. Навпаки нам демонструють його з іншої більш людяної сторони, як особистість з певним життєвим багажем, характером, емоціями, повсякденними турботами і проблемами, слабкими і сильними сторонами.
Не обійдемо увагою ми й прекрасний музичний супровід написаний композиторами Міком Гордоном та Мартіном Андерсеном. З реіграбельностю у проекту також все добре, адже, як і у Wolfenstein: The New Order, вам дають змогу побачити продовження історій Фергюса Ріда та рядового Вайата, котрі місцями кардинально відрізняються одна від одної. На жаль, у грі були присутні два невеликі недоліки, котрі частково псували загальне враження від проходження сюжетної лінії. Одним з мінусів була, відверто кажучи, кепська оптимізація продукту на момент релізу, але, на щастя, розробники швидко полагодили її майбутніми патчами.
Другим недоліком було несподіване і зовсім неочікуване завершення оповідання. Спойлерити ми тут не станемо, скажемо лише, що грандіозна подія в історії Америки, до якої ми так ретельно готуємося протягом усього сюжету сіквелу, врешті-решт так і не настає. Складається таке враження, що сценаристи вирішили завершити чи обірвати історію даної гри, як кажуть, на найцікавішому місці. В цілому Wolfenstein II: The New Colossus вийшов, без перебільшення, прекрасним сюжетно орієнтованим шутером та файним продовженням серії.
Високі оцінки від профільних ігрових ЗМІ, а також отримана винагорода розробниками на церемонії The Game Awards 2017 тому підтвердження. Купувати цю гру чи ні, як завжди, вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |