Привіт усім читачам нашого сайту та фанатам комп'ютерних ігор. Літо майже добігло кінця, попереду на усіх чекає осінь, а це, в свою чергу означає лише одне - ігровий сезон от-от розпочнеться. Ми ж, після невеликого відпочинку знову повертаємося до роботи та огляду останніх новинок індустрії, і сьогодні вирішили привернути вашу увагу до проекту насправді культової серії, який в кінці минулого місяця встиг наробити чимало галасу. Анонсована на міжнародній виставці E3 2018 в ході прес-конференції корпорації Bethesda Softworks гра стала справжнім сюрпризом для фанатів Вільяма Джозефа Бласковіца.
 Розробники тоді не раз акцентували увагу у багаточисленних інтерв'ю, що цей проекту буде невеликим standalone доповненням на кшталт Wolfenstein: The Old Blood з основним акцентом на кооперативній складовій майбутньої новинки та буде присвячений пригодам донечок-близнючок славнозвісного "Terror Billy". Неабияк радував ще й той факт, що над створенням гри за словами видавця працювали одночасно дві студії. І можливо вас цікавить якою стала гра після довгих двох років кропіткої роботи?
 На це питання ми зараз і постараємося дати максимально аргументовану та розгорнуту відповідь. Пані та панове, зустрічайте нашого сьогоднішнього гостя Wolfenstein: Youngblood – це комп'ютерна гра в жанрі First-person shooter розроблена спільними зусиллям MachineGames та Arkane Studios і видана при підтримці американської корпорації Bethesda Softworks двадцять п'ятого липня 2019 року на PC. Володарям консолей PlayStation 4, Xbox One та Nintendo Switch довелося почекати релізу буквально двадцять чотири години.
 Сюжетні події гри розгортаються через двадцять років після фіналу Wolfenstein II: The New Colossus. За цей період світ встиг сильно змінитися, так під впливом Американської Революції розпочатої Бі-Джеєм у шістдесятих, силам супротиву по всьому світу вдалося об'єднатися та майже повністю повалити нацистський режим, звільнивши не лише Америку, а ще й інші материки нашої планети. Разом з цим містер Бласковіц десь за кадром успішно знайшов і відправив на той світ Адольфа Гітлера. Тож, як наслідок, усіх описаних подій, під контролем сил Третього Рейху залишилася лише Європа.
 Від глобальних світових процесів перейдемо до локальних, оскільки за ці роки життя Вільяма Бласковіца теж змінилося на краще. Йому нарешті вдалося хоч трошечки відчути атмосферу спокійного сімейного життя, відбудувати зруйновану резиденцію розташовану в місті Mesquite штату Texas та поселитися там зі своєю дружиною Анною, а згодом у щасливої пари народилася пара двійнят – Jessie та Zofia. Йшли роки, дівчата зростали у затишку і комфорті, час від часу слухаючи історії про старі-добрі героїчні вчинки їх батьків.
 Спокійна і розважлива Jes часто ходила з татом на полювання, а більш агресивній Soph до вподоби був бокс, хоч незважаючи на цей факт, вона могла спокійно всістися на ганку і з чашкою кави розпочати писати свій новий твір. Звісно така файна сімейна ідилія не могла тривати вічно і от одного дня 1980 року голова сім'ї – містер Бласковіц просто зник, не сказавши ні слова дружині та дітям. Анна намагалася розшукати чоловіка самотужки, але навіть за допомогою Grace Walker, яка стала головою FBI, усі її зусилля виявилися марними.
 На щастя, більших успіхів вдалося досягти донці Grace – Abby "Super-Spesh" Walker, яка знайшла невелику зачіпку про те, що Бі-Джей міг вирушити в окупований нацистами Париж. Тож, врешті-решт тріо дівчат, недовго думаючи, поцупили гелікоптер FBI та вирушили на пошуки Бі-Джея у столицю Франції. Такою є сюжетна зав'язка гри, а далі ми традиційно переходимо до огляду геймплейних і технічних особливостей даного ігрового проекту. З технічної точки зору гра фактично не відрізняється від Wolfenstein II: The New Colossus.
 Розробниками за основу й надалі використовується перевірений часом ігровий двигун id Tech 6. Разом з цим більшість моделей супротивників, зброї та інших графічних активів залишилися фактично незмінними. Теж саме твердження майже на сто відсотків вірне щодо геймплейної складової гри, адже основна шутерна механіка та доступна зброя добре відома фанатам попередніх частин серії переїхала сюди із New Colossus. Хочеться зазначити, що розробникам таки вдалося привнести у своє нове дітище кілька суперечливих новацій, але до всього по черзі.
 Одним з них стало впровадження повноцінного відкритого світу - окуповані нацистами райони Парижу, інтер'єри та екстер'єри будівель, створені визнаними майстрами левел-дизайну із Arkane, виглядають насправді прекрасно. Наступним нововведенням став масштабний overhaul системи поліпшення зброї, яка тепер є більш комплексною у порівнянні з попередніми частинами серії. Вам дозволяється повністю перелаштувати доступні види зброї: Pistole, Mahinenpistole, Blitzgewehr, Sturmgewehr, Kugelgewehr, включаючи навіть унікальні – LaserKraftWerk, Dieselkraftwerk, Elektrokraftwerk і важкі екземпляри – Kugelhammer, Laserhammer, Dieselhammer, Uberhammer, під власний стиль проходження, замінивши приціл, ствол, магазин та інші компоненти.
 І раз ми вже почали говорити про зброю, то слід сказати про ще одну річ, чомусь розробникам прийшла в голову ідея поділити усі доступні екземпляри озброєння на два окремих типи – одні більш ефективні проти звичайних супротивників, інші ж краще підійдуть для боротьби з важко броньованими цілями типу: ÜberSoldat, Jäger, Laserhund, Panzerhund, Zitadelle та Zerstörer. Ще одним нововведенням гри стали так званні сигнали підтримки або просто PEP. Це такі собі невеликі бонуси, що активуються за допомогою спеціальних жестів.
 Активувавши PEP обидві сестри можуть відновити частину власного здоров'я чи броні костюмів, тимчасово стати невразливими для ворожого вогню або отримати x2 boost до характеристик власної зброї на кілька секунд. Звісно є у гри і низка суттєвих проблем про які ми не станемо мовчати. І першим з них є майже повна відсутність сюжетного оповідання. На превеликий жаль, сценаристи чомусь вирішили, що акцентувати увагу гравця на історії не варто, а навіщо, він і так буде розважати себе сам, бігаючи вулицями Парижу.
 Крім непогано поставленого прологу і інтригуючого епілогу у проекті щодо інших сюжетних деталей кіт наплакав - ані яскравих персонажів, яким був Super-Spesh у Wolfenstein II: The New Colossus, ані драми чи переживань за долю головних героїв. Другою проблемою стала імплементована розробниками RPG система з рівнями супротивників, які тепер відображаються над ними разом з рисками HP і броні - привіт Far Cry New Dawn, Tom Clancy's The Division, Destiny, яку можна влучно описати всього одним словосполученням: "Ні до ладу, ні до прикладу".
 Хочете швидко пройти по сюжетній лінії – будьте готові докачайтеся до 20 рівня, можливо розраховуєте перемогти фінального боса - теж забутьте, оскільки без повністю поліпшеної зброї здолати його вам наврядче вдасться. Думаєте, що можна схитрувати і прокрастися через деякі ділянки стеслом, не вийде, адже супротивники вище вас на два рівні відправляють бойову пару дівчат на той світ всього з пари пострілів. Третьою проблемою, на диво, став сам кооператив, який незрозуміло навіщо потрібен.
 Справа в тому, що між Jess та Soph насправді майже немає кооперації чи унікальних ситуацій, які є між героями тієї ж Brothers - A Tale of Two Sons чи A Way Out. Єдину річ, яку обидві сестри будуть робити разом – це відкривати двері у будівлях і ліфтах, від чого стає трошечки нудно. Четвертою проблемою є бектрекінг. Бігати велизу кількість разів одними і тими ж районами Парижу вам рано чи пізно набридне, зачищаючи ті ж самі локації від нацистів знову і знову. Останньою проблемою стала поява у грі так званих срібних монеток, які слугують внутрішньою валютою для купівлі поліпшення зброї, сигналів підтримки та косметичних предметів.
 Збиральство – це не та активність, яку в першу чергу очікуєш від динамічного шутеру з купою нацистів. І займатися цим нудним дійством вам так чи інакше доведеться, шукаючи заховані на вулицях скриньки з ресурсами, піднімаючи їх з повержених супротивників або отримуючи у винагороду за виконання другорядних завдань. Хочете проекспериментувати з різними конфігураціями зброї, відкрити пару нових PEP чи непоганий скін для головної героїні, на жаль, без монеток у вас нічого не вийде – вперед займатися гріндом.
 Звісно розробники презентували прекрасну альтернативу іменовану Gold Bars, але на нашу думку вона не варта вашої уваги, оскільки ж ми всі знаємо, як гравці в наш час ставляться до додаткових елементів монетизації у проектах AAA-класу. Звісно розробники активно намагаються міняти гру патчами, яких на даний момент вийшло вже чотири штуки, але загальну ситуацію це якось кардинально не змінить. В цілому Wolfenstein: Youngblood став для багатьох хардкорних фанатів серії справжнім розчаруванням, про що яскраво свідчить плаваючий user score між 2.1 та 3.2 для різних версій гри.
 Після витрачених на повне проходження 14 годин у підсумку складається зовсім ніякове враження про пригоди знаменитих "The Terror Twins". Хочеться сподіватися на те, що даний ігровий проект став для студії MachineGames лише невдалим експериментом і у наступному Wolfenstein розробники врахують свої помилки, а поки маємо те, що маємо. Купувати цю гру чи ні, як завжди вирішувати лише вам, а ми бажаємо усім нашим читачам удачі та до зустрічі у наступному випуску! |
